Історія заснування

Дяко-реґентська програма

 

 

о. Петро Ґаладза 

Концепція Дяківсько-реґентської програми сертифікату та спеціалізації   при Інституті Літургійних Наук УКУ

 

Музична традиція є безцінним скарбом усієї Церкви, який вибивається поміж іншими висловами мистецтва, головною мірою тим, що церковний спів, пов’язуючись тісно із словами, стає конечною і складовою частиною богослуження ІІ Ватиканський Собор у Конституції про богослуження, (112)

 

Другий Ватиканський Собор у Конституції про богослуження, Sacrosanktum Concilium, ось так висловлюється про церковний спів:

«Кожна літургійна відправа, – поскільки вона є ділом Христа священика і його Тіла, яким є Церква, – є найвищою мірою священнодіянням, якого дієвій силі жадна чинність Церкви не може дорівняти ані тим самим способом, ані тим самим ступенем.» (7).

«Скарб церковної музики треба з найбільшою дбайливістю зберігати й плекати: старанно помножувати школи співців…» (114).

«Велику увагу треба звертати на вивчення і музичний вишкіл в семінаріях, в чернечих новіціятах одної і другої статі, та в домах студій. Як теж в інших католицьких інститутах і школах; тим то для осягнення вишколу в церковній музиці, вчителі, настановлені навчати священної музики, будуть дбайливо себе до цього приспособлювати. Крім цього поручається, щоб, по змозі, засновувати Вищі Інститути Церковної музики» (115).

В українській Церкві особа та роль дяка і реґента повинні займати особливе місце. Це очевидний факт. Сьогодні, однак, в усій УГКЦ немає жодного навчального закладу чи центру, де можна було б отримати всебічну дяківсько-реґентську формацію університетського рівня. Тому провід ІЛН після дискусій та консультацій із епархіальними провідниками (включно з владикою Ігорем Возьняком), спеціалістами в цій ділянці та чільними особами в УКУ пропонує реалізувати наступну програму навчання, за якою студент:

1)отримає знання для того, щоб бути не тільки реґентом чи дяком, але і реґентом і дяком водночас, себто церковнослужителем, який має необхідні знання та навики для провадження всіх частин богослужень та може робити це як одиниця чи як провідник крилосу, хору, або цілого зібрання вірних. Такого роду священнослужителя вимагає не тільки здоровий літургічний устрій, але також і побутові міркування, адже особі, яка має таку подвійну кваліфікацію, легше утримати родину.

2)отримає відповідну богословсько-духовно-психологічну формацію для того, щоб бути справжнім провідником серед мирян. Отже, до суто музично-літургічних складових програми будуть додані також лекції, реколекції, консультації, які допоможуть дякові-реґентові бути не тільки виконавцем, але й, насамперед, християнином, який розуміє те, що він/вона співає, та може це пояснити іншим.

3)зможе синхронізувати, чи поєднати дяківсько-реґентську програму із навчанням в Катехитично-Педагогічному Інституті, або на філософсько-богословському факультеті УКУ. Таким чином, предмети, які прослухані для здобуття сертифікату, можуть становити блок акредитованих предметів для спеціалізації чи бакалаврату з релігійних наук, чи бакалаврату богословія. ІЛН уже почав і далі буде постійно співпрацювати із Катехитично-Педагогічним Інститутом для того, щоби програми взаємно не повторювалися, але доповнювали одна одну, що сприятиме при заочному навчанню студентів за обидвома напрямками. Це важливо для доброго матеріяльного забезпечення випускника  із свого фаху — зранку і ввечері співати в церкві, а вдень учителювати.

Слід підкреслити, що програма мала б бути якнайбільш відкритою та найбільш гнучкою. Отже, надіємось, що деякі особи схочуть прослухати і поодинокі предмети, а інші схочуть здобути бакалаврат.

На підставі численних розмов та консультацій можемо ствердити, що програма буде притягати:

1)  їмостей;

2)сільських дяків, які вже затруднені по парафіях;

3) випускників музичних шкіл по містах;

4) семінаристів;

5 )студентів з Польщі чи Північної Америки.

 

15-го травня 2008 року Вчена Рада Українського Католицького Університету одноголосно ухвалила концепцію заочної Дяківсько-реґентської програми.

 

24 вересня 2008 року відбулася зустріч працівників Інституту Літургійних Наук та майбутніх викладачів Дяко-реґентської програми з Архиєпископом Львівським УГКЦ Ігорем Возьняком, на якій о. Петро Ґаладза представив програму Дяко-реґентського курсу. Владика Ігор поблагословив учасників і побажав успішної праці у справі відбудови давніх півчих традицій Української Церкви.

 

17-18 грудня 2008 року постановою 42-ї сесії  Синоду єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ було ухвалено підтримати дворічну дяківсько-регентську програму в Інституті літургійних наук Українського католицького університету.

ПОСТАНОВИ СОРОК ДРУГОЇ СЕСІЇ СИНОДУ ЄПИСКОПІВ КИЄВО-ГАЛИЦЬКОГО ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПСТВА УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

Львів-Брюховичі, 17-18 грудня  2008  року Божого

1. У контексті відзначення Року покликання 2009 провести на загальноцерковному рівні такі заходи:
2. Проголошення 1 (14) січня 2009 року Божого Року покликання з особливим наголосом на священиче покликання;
3. Молитовне відзначення у Великий четвер Дня встановлення святої тайни Священства;

III. Торжественне проголошення у Світлу суботу, 25 квітня 2009 року Божого, бл. священномученика Омеляна Ковча покровителем душпастирів Української Греко-Католицької Церкви;

1. Всеукраїнська проща до Зарваниці 18-19 липня 2009 року Божого, присвячена священичому покликанню.
2. Призначити всечеснішого отця Павла Худа головою Митрополичої комісії соціальної комунікації УГКЦ.
3. Доручити Митрополичій комісії соціальної комунікації УГКЦ опрацювати до наступного Митрополичого Синоду деталізований план (дорожню карту) розвитку інформаційної діяльності нашої Церкви в Україні.
4. До кінця січня 2009 року Божого опрацювати програму протидії абортам в Україні та подати її на розгляд наступній сесії Митрополичого Синоду.
5. Затвердити текст Звернення щодо теперішньої суспільно-економічної ситуації в Україні та світі.
6. Для покращення душпастирської обслуги емігрантів та заробітчан доручити священикам Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ зібрати інформацію про те, хто з їхніх парафій виїхав на заробітки, та до кінця січня централізувати її у єпархіях (екзархатах).
7. Включити в Сугубу ектенію Літургії в День емігранта таке прохання: „Ще молимось за братів і сестер наших, які через потреби виїхали за межі України та за їхні родини”.
8. Провести Торжественне проголошення бл. священномученика Омеляна Ковча покровителем душпастирів Української Греко-Католицької Церкви в Києві у Світлу суботу, 25 квітня 2009 року Божого.
9. Підтримати дворічну дяківсько-регентську програму в Інституті літургійних наук Українського Католицького Університету.
10. Провести Сорок третю сесію Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства Української Греко-Католицької Церкви у лютому 2009 року Божого.

 

Ці постанови набирають чинності 30 грудня 2008 року Божого

 

Голова Синоду Єпископів

Києво-Галицького Верховного Архиєпископства

Української Греко-Католицької Церкви

ЛЮБОМИР

 

 

Перший семестр ДРПрограми, який відбувся 2-23 серпня 2009 р. у Свято-Успенській Унівській лаврі, поєднав практикуючих дяків і регентів зі Львова — с. Ірина (Бекеш), Наталя Капітан, Назар Литвин, Петро Вовк, Мар’ян Качмар, Іван Когут; з Львівської області – Василь Шило (с. Оброшине), Анна Палажій — (с. Ходорківці), Петро Гринда (с. Княгиничі); Андрій Волянський та Андрій Борсукевич зі Стрия, Наталя Луцишин з Івано-Франківська, Вікторія Завіруха та Руслана Ткаченко з Білої Церкви з-під Києва, а також семінарист Андрій Гайдукевич з Білорусії, який навчається у Римі. Слухачами Програми були також ченці-студити Унівської лаври брат Олег та брат Степан. Наші студенти виявилися цікавими людьми, різного віку і різних професій, з музичною освітою і початківці, але всіх  їх об’єднувало щире замилування українським церковним співом і велике бажання покращити практичні навики крилосного співу та регентування парафіяльними хорами.

Тритижневий курс нової Дяко-регентської програми вирізнявся насиченим ритмом щоденного навчання, зокрема, самостійним провадженням крилосного співу в ошатному щойно збудованому дерев’яному храмі святих Климентія та Леонтія. Основним акцентом навчальної програми були щоденні служіння Вечірні, Утрені та Літургії, опанування практикою крилосного співу, практичні заняття з укладання порядку богослужінь під керівництвом о. Петра Ґаладзи. Окремі музично-літургійні предмети – літургійний спів (Максим Тимо, Андрій Шкраб’юк), Богослужбовий Устав та Літургійне богослов’я (о. д-р Петро Ґаладза), сольфеджіо та теорія музики (мгр. с. Соломія Тесля), вокал (доц. Олег Цигилик), хор (Надія Поворозник) та історія літургійного співу (д-р. проф. Юрій Ясіновський) сприяли поступовому опануванню добрим виконавським рівнем провадження богослужінь та усвідомленню значимости літургійного співу у розвитку культури українського народу. І в цьому вкотре допомагав духовний світ Святоуспенської Унівської лаври, де «поза часом і простором» продовжують жити давні традиції, а церковний спів відроджується з новою силою.