Президент проф. д-р КРІСТІЯН ГАННІК – керівник наукових проєктів Інституту Східних Церков Баварського університету ім. Юліюса Максиміліяна (Вюрцбурґ, Німеччина).
Почесний директор о. д-р ПЕТРО ҐАЛАДЗА – директор Інституту ім. Митр. Андрея Шептицького, Університет св. Павла (Оттава, Канада), засновник Інституту Літургійних Наук УКУ.
Директор проф. д-р ЮРІЙ ЯСІНОВСЬКИЙ – проф. кафедри культурології УКУ.
Передісторія. Витоки Інституту церковної музики сягають 1919 року, коли за ініціятиви і на кошти митрополита Андрея Шептицького були покликані до праці над українською церковною музикою композитор д-р Станіслав Людкевич і диригент о. Іван Туркевич. Свою працю вони розпочали з формування спеціяльної нотозбірні, пошукуючи за рукописами і рідкісними виданнями та копіюючи їх. Недавно частина цієї нотозбірні віднайдена у відділі мистецтв Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника під час капітального ремонту приміщень і її рукописну частину опрацювала Наталя Косаняк й опублікувала у вигляді статті та каталогу у зб. Καλοφωνία (ч. 9).
Згодом С. Людкевич підготував і видав збірник літургійних піснеспівів (1922) й окрему серію серію концертів Дмитра Бортнянського (1925) з нагоди 100-ліття від дня смерти композитора та декілька статей про стан церковної музики в Галичині, композитора о. Михайла Вербицького, Бортнянського та ін. У цей час директором Інститу, очевидно, був о. Іван Туркевич (1872–1936) – добрий знавець церковного співу й управитель катедрального хору. Опісля Інститут і катедральний хор очолив диригент Іван Охримович (1894–1942). Зберігся лист митр. Андрея Шептицького до Охримовича як директора Інституту від 27 лютого 1936 р. Згодом, мабуть 1937 р., директором Інститут став композитор, музиколог і проф. Львівської Богословської Академії Борис Кудрик (1897–1952).
Новітня історія. 17 листопада 1999 р. за ініціятиви о. д-ра Петра Ґаладзи, тодішнього декана богословського факультету ЛБА, було засновано Інститут літургійних наук, який він і очолив. У розбудові Інституту велику допомогу надали тодішні ректор ЛБА о. д-р Михайло Димид і директор Інституту Історії Церкви о. д-р Борис Ґудзяк (тепер митрополит), академік Ярослав Ісаєвич, директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича, проф. д-р Крістіян Ганнік, тодішній директор Інституту славістики Вюрцбурзького університету. З поверненням о. Петра Ґаладзи до Канади керівництво Інститутом перейшло до проф. Юрія Ясіновського.
Впродовж усього часу існування Інституту літургійних наук його основною науковою діяльністю фактично була історія церковного співу. Тож ухвалою Вченої ради УКУ від 28 грудня 2016 р. Інститут перейменовано на Інститут церковної музики.
Науковий профіль. Головний напрям наукової діяльности Інституту церковної музики зосереджується навколо осмислення літургійно-музичної спадщини Київської Церкви та її актуалізації в сучасну добу. Це – історія і теорія церковної монодії та гимнографії, опрацювання джерел, передусім нотованих, укладання і вдосконалення описів і каталогів давніх літургійно-музичних збірників, публікація пам’яток церковного співу та їх адаптація до сучасної літургійної та виконавської практик, організація наукових конференцій і семінарів. До співпраці запрошуються відомі фахівці з основного профілю Інституту та суміжних наук.
Початковий етап наукової праці Інституту був пов’язаний з реалізацією проєкту створення комп’ютерної бази даних Ірмос: Репертуар української та білоруської сакральної монодії за нотолінійними ірмолоями XVI–XVIII століть за підтримки Міжнародної асоціяції з наукового співробітництва INTAS, перший етап розробки якого завершено 2004 р. Його суть полягає у представленні за мелодично-словесними інципітами репертуару церковних піснеспівів Східного обряду, які в ранньомодерну добу вперше на всьому візантійському культурному просторі в Україні та Білорусі було переведено на новий запис музичного тексту — київську лінійно-мензуральну нотацію. Проєкт Ірмос став логічним продовженням опублікованого каталогу світового фонду нотолінійних ірмолоїв (1996), виправлена й доповнена інтернет-версія якого поетапно публікується на сайті ІЦМ.
Згодом виникає проєкт видавничої серії Антологія візантійсько-слов’янської та української церковної монодії (вийшло 12 випусків). Публікації зі вступними статтями і відповідним коментарем намагаються охопити основні літургійні жанри за нотолінійними ірмологіонами. Видання здійснюється у співпраці з проф. Крістіяном Ганніком (Вюрцбурзький універститет).
Наукове осмислення широкого кола тем з історії та теорії церковної монодії, гимнографії та візантійсько-слов’янського культурного простору відбувається на Міжнародних наукових конференціях, які систематично організовує Інститут від 2000 року. Перша така конференція була присвячена 300-літтю від дня виходу в світ первістка друкованого Ірмологіону у Львові 1700 р. Відбулося 11 міжнародних наукових конференцій, матеріяли яких опубліковані у збірнику Інституту Καλοφωνία (всього вийшло 9 томів), що виходить раз у два роки у співпраці з проф. Крістіяном Ганніком (Вюрцбурзький універститет). Регулярно відбуваються профільні наукові семінари і дискусії. Продовжує виходити у світ видавнича серія «Історія української музики: дослідження, джерела», започаткована 1995 року в Інституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, а тепер видається Інститутом церковної музики (всьоо опубліковано 27 книжок). Вийшли друком також три випуски серії «Пам’ятки української церковної музики».
Окремим напрямком праці Інституту стало започаткування освітніх церковно-музичних програм. 2001 року у Львівській консерваторії була розроблена концепція реґентської спеціялізації, літургійно-богословські та церковно-музичні програми й курси якої були створені в Інституті. На цій основі з 2005 р. почала працювати Літня реґентська школа в Унівській Свято-Успенській лаврі, а в останні два роки Школа відбувається в с. Новиця на Лемківщині (всього таких навчальних сесій відбулося 15). У співпраці з Інститутом були організовані Реґентський інститут Перемишльсько-Варшавської архиєпархії в Перемишлі (2007) і Дяко-реґентський коледж в Івано-Франківській єпархії (2010). Під керівництвом о. д-ра Петра Ґаладзи була створена Дяко-Реґентська Програма, сертифікована Вченою радою УКУ 2008 року.
В Інституті зібрана спеціялізована бібліотека (понад 4000 книг, нот, комплектів профільних журналів, фонотека), в основному завдяки щедрим пожертвам з приватних бібліотек Мирослава Антоновича, Ігора Соневицького, акад. Ярослава Ісаєвича, проф. Мирослава Лабуньки, проф. Крістіяна Ганніка, проф. Крістофа Вольфа, владики Бориса Ґудзяка, п. Володимира Пилиповича з Перемишля, наукових і навчальних інституцій Петербургу та Москви, кафедри музиколоґії Яґеллонського університету, американсько-української фундації Сейбр-Світло, а також працівників Інституту. В бібліотеці зберігаються унікальні архіви відомих дослідників українського церковного співу Мирослава Антоновича та Ігора Соневицького.
Інститут співпрацював і надалі співпрацює з провідними науковцями України та з-за кордону: акад. Ярослав Ісаєвич († 2010), д-р проф. Олександра Цалай-Якименко (Львів – Полтава, † 2018), д-р проф. Ірина Лозова (Москва, Росія, † 2017), д-р проф. Крістіян Ганнік (Вюрцбурґ, Німеччина), проф. д-р Наталія Серьоґіна (Санкт-Петербург, Росія), д-р Марія Александру (Салоніки, Греція), д-р Шимон Марінчак (Кошиці, Словаччина), композитор і музиколог д-р проф. Олександр Козаренко (Львів), науковець Володимир Пилипович (Перемишль); з навчальими і науковими закладами: кафедра музичної медієвістики та україністики (Львівська національна музична академія ім. М. Лисенка), кафедра старовинної музики (Національна музична академія ім. П. Чайковського), Науково-дослідний центр церковної музики ім. прот. Димитрія Разумовського (Московська консерваторія ім. П. Чайковського), Ostkirchliches Institut (Bayerischen Julius-Maximilian-Universität zu Würzburg), Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та ін.
Потенціял Інституту дозволяє розширювати і поглиблювати наукову проблематику з історії і теорії сакральної монодії і гимнографії, церковної музики ранньомодерних і новітніх часів на широких просторах візантійсько-слов’янського світу і насамперед Київської Церкви.
Адреса:
тел.: (38-032) 240-99-40 (внутр. 3317, або 3271)
ел. пошта: irmos_icm@ucu.edu.ua
вебсторінка: www. icm.ucu.edu.ua
Львів, вул. Свєнціцького, 17; поштовий індекс 79011