Біографічний словник

Матеріяли

Матеріяли до Біографічного словника співців і музик давньої і новітньої України

Впродовж 50-ти літ нашої пошукової праці в архівах і за публікаціями матеріялів до історії української музики, особливо ж давньої, призбирувалися відомості про музик і співаків, реґентів і дяків, творців церковної музики. Ці виписки укладалися за окремими іменами на зразок біографічного словника Івана Левицького, що зберігається у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. В міру їх опрацювання ці матеріяли будуть публікуватися на сайті Інституту церковної музики УКУ.

Біограми складаються з короткої біографічної довідки, джерельних покликів з більшими або меншими цитатами та основної бібліографії, повніший перелік якої можна знайти у каталозі ірмолоїв на цьому ж сайті.

Введення у науковий обіг цих імен значно розширює музичний український біографічний словник, який стане частиною створюваного Національного біографічного словника.

Словник

Cловник

Абрамович Семион з Жидачева, переписувач Ірмолоя, 1726 р.

Абрамовський Григорій, півчий, 17 ст.

Абрамовський Степан, півчий, 18 ст.

Абрек Миколай, співак, † до 1626 р.

Августинович Георгій, вчитель співу, Київська академія, кін. 18- поч. 19 ст.

Адам, ор∂аніст, Городок, 16 ст.

Александров Ф., півчий, 18 ст.

Александрович Роман, півчий, 18 ст.

Алексій, переписувач Ірмолоя, с. Жавниці, 1763-1765 рр.

Андрейко, лютнист, 15 ст.

Андрії(-є)вський Степан, півчий, 18 ст.

Андрій, лютнист, 16 ст.

Андрій, ор∂аніст, Львів, 17 ст.

Андрій, ор∂анний майстер, Львів, 16 ст.

Андрій, переписувач Ірмолоя, попович раделицький, 1725 р.

Андрій, півчий, 17 ст.

Андрій, півчий альт, 18 ст.

Андрій, пузоніст, Львів, 16 ст.

Андрій, співак, Межиріч, 1622 р.

Андрій, співак оперний, Яготин, кін. 18-поч.19 ст.

Андрій Любельчик, львівський канонік, знавець вірменського церковного співу, 16 ст.

Антоній, ор∂аніст, Львів, 17 ст.

Антонович Іоан, переписувач Ірмолоя, пресвітер бориницький, 1703 р.

Аранесович Гавриіл, переписувач Ірмолоя, полочанин, ієромонах та ієродиякон, чорний піп, Сава-Сторожевський м-р, 1673 р. 191

Арсеній, еп. Еласонський, вчитель співу, Львів, кін. 16 ст.

Артем’єв Марко, півчий альт, Київ, 1742 р.

Артем’єв Степан, півчий, поч. 18 ст.

Афанасій, учитель музики, Львів, 17 ст.

Ашитков Кирило, гобоїст, Яготин, кін. 18-поч.19 ст.

Бад[-е?]ловський Даниіл, переписувач Ірмолоя, 1737 р.

Бадилевський Андрій, гобоїст, Яготин, кін. 18-поч.19 ст.

Базилевич, композитор, 17 ст.

Балановський Леонтій, півчий, кін. 17-поч. 18 ст.

Баран, феделер, Львів, 15 ст.

Баран І., музика, Київ, сер. 18 ст.

Баранович Георгій, ре∂ент і вчитель ірмолойного співу, Київська академія, 18 ст.

Баранович Лазар, 17 ст.

Барановський Андрій, півчий, 18 ст.

Барановський Федір, півчий, 18 ст.

Баришевський Ігнат, півчий, Київ, 1769 р.

Бартоломей, кантор, Львів, 16 ст.

Бартоломей, лютнист, Львів, 16 ст.

Бартош, ор∂анний майстер, Львів, кін. 16 ст.

Басов Петро, бандурист, 18 ст.

Бахус, музика, Львів, 16 ст.

Бачинський Ілля, автор пісень, 18 ст.

Беднарський Григорій, 1774 р. 962

Бедрицький Матвій, бандурист, 18 ст.

Беляєв Стефан, композитор, кін. 17 ст.

Беовський Дем’ян, музика, 18 ст.

Бережанський Петро Іванович, півчий, Київ, сер. 17 ст.

Березовський Максим, композитор, 1745(?)-1777

Березовський Михайло (Герасим генерал бас), композитор, співак і теоретик, перша пол. 18 ст.

Березовський Феодор, м. Остріг, 1725 р. 560

Бжежанський, упорядник збірки духовних пісень, Львів, поч. 18 ст.

Биковський Михайло Осипов, півчий, 17 ст.

Биховський Іван, ре∂ент, 17 ст.

Бишковський Степан Іванович, нотний друкар, 18 ст.

Бишовський, композитор, 17 ст.

Білаш Іван, музика, Харків, кін. 18 ст.

Білецький, переписувач Ірмолоя, кін. XVII—поч. XVIII ст. 350

Білинський Константин, переписувач Ірмолоїв, отрок, м. Канчуга, ост. чв. XVII ст. 216; 1691 р. 316

Білоградська Єлизавета, оперна співачка, 18 ст.

Білоградський Григорій, співак, 18 ст.

Білоградський Йосип, ре∂ент, 18 ст.

Білоградський Тимофій, бандурист, 18 ст.

Біцький Фома, переписувач Ірмолоя, с. Голосків, 1743 р. 768

Бобашинський Самійло, музика, 1691 р.

Бобрецький-Прончанський Гавриіл, переписувач Ірмолоя, м. Перемишляни, 1738 р. 739

Богданов Іван, півчиц, писець, кін. 17-поч.18 ст.

Богданов Тимофій, півчий, 18 ст.

Богуш, півчий, м. Срібна, 18 ст.

Богушевський Антоній, лютнист, Львів, 17 ст.

Божко О., півчий, 18 ст.

Боленовський Семен, півчий, 18 ст.

Болеховіта Якуб (Якуб з Болехова), півчий у Кракові, 17 ст.

Бориславський Іван, півчий, 18 ст.

Бориславський Яків, м. Перемишль, 1747 р. 784

Бортняський Дмитро, композитор, 1751(?)-1825

Бочковський Тимофей, переписувач Ірмолоя, с. Шрубків, 1741 р. 755

Боян, півець, 11 ст.

Боярин Якуб, тубист, Львів, 16 ст.

Боярський, музика, лютнист і ре∂аліст, 17 ст.

Брандт Ян, автор пісень, 16 ст.

Бронницький Симеон, 2 чв. XVIII ст. 617 ; 1726 р., м. Богородчани, 697

Бруховецький Григорій, півчий, 18 ст.

Бубліцький Ілля, свящ., м. Комарно, 1700 р. 335

Будзанович Стефан, піддячий в школі при ц. Різдва Богородиці, с. Соломна, 1725 р. 561

Булгаріс Євгеній, автор теоретичного трактату, 18 ст.

Буневський Василь, писар, Львів, 17 ст.

Бурачин Григорій, півець, Кам’янець-Подільський, Снятин, вчитель, кін.18-перша пол. 19 ст.

Бурбас Григорій, півчий, 18 ст.

Буський Ян (з Буска Ян), музика капели рорантистів у Кракові, 16 ст.

Бутковський Іван, півчий, кін. 17 ст.

Бучинський Фома, віолончеліст і контрабасист, Яготин, кін.18- поч. 19 ст.

Валентин, лютнист, Львів, 16 ст.

Варнава, переписувач Ірмолоя, послушник, Манявський скит, 1684 р. 252

Варчанський Галактіон, півчий, 18 ст.

Варченко Василь, бандурист, 18 ст.

Василевський Казимир, музика з Смоленська, 17 ст.

Василієв Максим, переписувач Ірмолоя, житель і дяк м. Ворожби Сумської, 1736 р. 734

Василій, півчий києвлянин, сер. 17 ст.

Василій, [Києво-Видубицький м-р?], переписувач Ірмолоя, ост. чв. XVIII ст. 968, 969

Василій, переписувач Ірмолоя, с. Монастирець, 1711 р. 503

Василь, співак, Остріг, 1621 р.

Василь, півчий альтист, 18 ст.

Васильєв Андрій, півчий, 18 ст.

Васильєв Іван, півчий, 18 ст.

Васильєв Карпо, півчий, 18 ст.

Васильєв Лук’ян, півчий, 18 ст.

Васильєв Олександр, півчий, Київ, 17 ст.

Ведель (Ведельський) Артем, композитор, 1768-1808

Веледицький Степан, півчий, 17 ст.

Венедикт, уставник, Києво-Печерський м-р, перша пол. 18 ст.

Вербицький Василь, півчий, 18 ст.

Вербицький Михайло, ре∂ент, Поділля, сер. 18 ст.

Верещак Максимідіян, реєент луцький (музика ?), 1686 р.

Веселий Якуб, див. Якуб Веселий

Веселовський, бандурист і співак, 17 ст.

Виноградський Василь, композитор, друга пол. 17 ст.

Винцевич, композиор, кін.17-поч. 18 ст.

Вирецький Іван, півчий, 18 ст.

Вирозуб Микола, півчий, 17 ст.

Висоцький Єфим, пивчий, 18 ст.

Висоцький Олексій, півчий, кін. 17 – поч. 18 ст.

Ви(-е)шо(-е)линський Каспар, кантор, Львів, 17 ст.

Вікентій, композитор і уставник, ост. трет. 17 – поч. 18 ст.

Власій (?), переписувач Ірмолоя, кін. XVII — поч. XVIII ст. 397

Внуково Федор, див, Касіянович Феодор

Войцех, лютнист, Львів, 17 ст.

Войцех, ор∂аніст, Львів, 17 ст.

ВолинецьСтепан Грагорович, співець, 17 ст.

Волинюк Федір, реєнт, Вар’яж, 18 ст.

Волошин, бандурист, кін. 17 ст.

Волошинович Алексій, переписувач Ірмолоя, дидаскал, м. Дрогобич, 1742 р. 762

Волошинський Андрей, переписувач Ірмолоя, бакалавр, с. Липиця Горішня, 1783 р. 988

Вольський, автор духовних пісень

Воронков Федір, півчий, 18 ст.

Вороновський Остап, півчий, 18 ст.

Воропкевич Стефан з Драглева, переписувач Ірмолоя, м. Ярослав, 2 чв. XVIII ст. 687

Вуйцик Матеуш, ор∂аніст, Львів, 16 ст.

В.Ш.Г.К., переписувач Ірмолоя, 694

Гавалевич, композитор, 17 ст.

Гаврилецький Петро, півчий, 17 ст.

Гаврилів Юхим, півчий, Суми, 1686 р.

Гаврило, оперний співак, Яготин, кін. 18- поч. 18 ст.

Гаврилов Трохим, півчий, 18 ст.

Гадинчак Михаіл, переписувач Ірмолоя, бакалавр покляцький, 1720 р. 526

Гаєвський Петро, півчий, 18 ст.

¢айковський Ян, скрипаль у Львові, бл. 1636 р.

¢алетті Доменіко, senior musicus Підгорецького замку, 18 ст.

Ганашевич Іоан, переписувач Ірмолоя, с. Поздяч, 1732 р. 718

Гедеон, уставник св.-Михайлівського Золотоверхого м-ря у Києві, поч. 18 ст.

Георгій, трубач у Львові, 16 ст.

Герасим, диякон у Львові, 1592 р.

Герасим, генерал бас і композитор з Києва, див. Михайло Березовський, перша пол. 18 ст.

Герман, ре∂ент, ієромонах, уставник, автор пісень, сер. 17 ст.

Герман, переписувач Ірмолоя, ієромонах (разом із Спиридоном), Полтавський Хрестовоздвиженський м-р, сер. ХVIII ст. 800

Германовський, музика капели Домініканів у Львові, 1741-1743 рр.

Глемадинський Захар, півчий, 17 ст.

Глитневич Василій, переписувач Ірмолоя, с. Джурів (?), 1760 р. 919

Глобчастий Стефан, переписувач Ірмолоя, 1802-1812 рр. , учитель співу у Харкові 1070

Глухий Василій, переписувач Ірмолоя, м. Київ, 1718 р. 516

Глядкевич Іоаким, переписувач Ірмолоя, міщанчук турійський, міський писар, м. Миляновичі, 1687 р. 255

Говоров Сила, півчий, 18 ст.

¢олда Адам, музика, перебував у Львові, 17 ст.

Голеневський Іван, півчий, 18 ст.

Голин Степан (Стефан Голиш ?), музика, 16-17 ст.

Голишевський Томаш, старший музика, Рогатин, 1663 р.

Головачевський Кирило, півчий, 18 ст.

Головня Гаврило Матійович, придворний півчий, бас, переписувач Ірмолоїв, м. Санкт-Петербур∂, 1752 р. 894; 1762 р. 938

Голуб Лук’ян, півчий, 18 ст.

Голубович, композитор, 17 ст.

Гомилович Димитрій, переписувач Ірмолоя, м. Бешанковичі, 1714 р. 510

Гомулка Михайо, керівник капели, Язловець, кін. 16 – поч. 17 ст.

Гонсецький Францішек, ор∂аніст, Львів, 17 ст.

Горан В., співець, м. Баришівка, 1775 р.

Горлецький І, переписувач Ірмолоя, свящ., 1773 р. 959

Горняткевич Іоан, переписувач Ірмолоя, дяк, Старе Місто, 1772 р. 958

Городецький Йосиф, нотний друкар, кін. 17 – поч. 18 ст.

Горошинський Іоан, переписувач Ірмолоя, дяк підставський, 1715 р. 513

Горошкевич Петро, переписувач Ірмолоя, с. Пальчинці, 1784-1785 р. 992

Гоховський Ф., бандурист, сер. 18 ст.

Гощинський Францішек, ор∂аніст у Львові, 17 ст.

Гощинський Ян, лютнист, Бердичів, кін. 18 – поч. 19 ст.

Грабовецький Феодор, переписувач Ірмолоя, ієрей, пресвітер лешнівський, 1670 р. 171

Грабовський Ілля, півчий, кін. 17 ст.

Гребенка, музика кн. Яблоновського, 1706 р.

Григор’єв Василь, півчий, 17 ст.

Григор’єв Івашко, півчий, 17 ст.

Григор’єв Микола, півчий, 18 ст.

Григор’єв Яків, півчий, 18 ст.

Григорієв Петро Сирота, див Сирота

Григорієв Степан, півчий, 18 ст.

Григорій, автор канонів, Київ, 11 ст.

Григорій, дидаскал, державець миклашівський, 1688 р. 256

Григорій, ієрей, 1759 р. 917

Григорій, оперний співак, Яготин, кін. 18 – поч. 19 ст.

Григорій, переписувач Ірмолоя, м. Прилуки, 1713 р. 508

Григорій, півчий, Київ, 1652 р.

Григорій Сяноцький, львівський архиєпископ, 15 ст.

Грицько, композитор, 18 ст.

Грицько, Григорій, див Любисток Григорій

Грозинський Дем’ян, учитель музики, Харків, кін. 18 ст.

Губаренко, музика, Охтирський округ, кін. 18 ст.

Гутовський, Симеон Матвійович, ор∂анний майстер, 17 ст.

Гучинський Гавриіл, переписувач Ірмолоя, дидаскал, с. Оліїв, 1766-1768 рр. 948

Давидов Антон, музика, 18 ст.

Давидович, композитор, 17 ст.

Данило, півчий, Київ, 1652 р.

Демцун Андрей, переписувач Ірмолоя, дяк, с. Курівці, 1745 р. 779

Дем’ян, півчий тенор, поч. 18 ст.

Демянович Андрей, переписувач Ірмолоя, 1767 р. 947

Демянович Іоан, переписувач Ірмолоя, дяк, м. Константинів, 1659 р. 110

Дзюбаревич Захарій, автор пісень, 18 ст.

Дивницький Дмитро, півчий, 17 ст.

Дилецький Микола, композитор, теоретик і педагог, друга пол. 17 ст. – після 1723 р.

Димитрій, див Митуса

Димитрій Ростовський (див. Туптало Данило)

Димицький Василій, переписувач Ірмолоя, попович, Верхнє Синевидне, 1724 р. 559

Длу∂о∂рай Войцех, лютнист, бандурист, композитор, 16 -17 ст.

Дмитріїв Стефан, півчий, друга пол. 18 ст.

Добриловський Михаіл, переписувач Ірмолоя, [Києво-Печерський м-р ?], 1718-1720 рр. 521

Добриловський Юліян, автор пісень, чернець, 1760-1825

Доброчевський Симеон, переписувач Ірмолоя, м. Крилів, 70-80 рр. XVII ст. 131

Добрусинський Стефан, переписувач Ірмолоя, Соколівка, 1675 р. 194

Добрянський Андрей, переписувач Ірмолоя, дяк, пердмістя Судової Вишні, 1748 р. 786

Довгопольський Тимофій, півчий, сер. 18 ст

Домарацький Іван, композитор, 18 ст.

Достоєвський, автор духовних пісень.

Древянський Пилип, переписувач Ірмолоя, м. Ставище, 1733 р. 786

Дубовський Павло, переписувач Ірмолоя, ієрей і казнодія, Кобринський м-р, 1682 р. 251

Дулебовський Ілля, півчий, 17 ст.

Дума, композитор, 18 ст.

Дуняцький Григорій, півчий, 17 ст.

Духовський Івае, музика, 18 ст.

Дяковський, композитор, кін. 17 – поч. 18 ст.

Дяченко, автор духовних пісень

Дяченко Григорій Онуфріїв, півчий, 1712 р.

Євстахій, півчий, Київ, 1652 р.

Єжовський Данило, півчий, 18 ст.

Єлисей, див Ільковський Єлисей, композитор, 17 ст.

Ємельянович Леон, переписувач Ірмолоя, 1746 р. 781

Ємельянов Федько, півчий, 17 ст.

Єрмоген, співець луцького владики, 16 ст

Єсипович Ффтіян, співець, 1387 р.

Єфрем, співець, монах, 11 ст.

Єфремов Іван, півчий, сер. 17 ст.

Єфремович Іоан, переписувач Ірмолоя, с. Корманичі, 1702 р. 489

Жабокжицький Кшиштоф, трубач у Лвові, 16 ст.

Жудачівський Яков, переписувач Ірмолоя, младенець з Семигинова, с.Ізки, 1750 р. 794

Жуковський, півчий, сер. 18 ст.

Журавський Семен, півчий, 17 ст.

Журавський Федір, півчий, кін. 17 – перша пол. 18 ст.

Жураковський Яков, півчий, 18 ст.

Завадовський, композитор, 17 ст.

Завадовський Єлисей (?), композитор, 17 ст.

Завадський Петро, переписувач Ірмолоя, ієрей, пресвітер, с. Тетевчиці, 1723 р. 555

Завитовський Ф., музика, 18 ст.

Загвойський Йосиф, ре∂ент, 17 ст.

Загоровський Іосиф, переписувач Ірмолоя, ієромонах, 1769 р. 953

Залавський Іоан, переписувач Ірмолоя, дяк вишгородський, 1674 р. 193

Залєський Григорій, переписувач Ірмолоя, м. Золочів, 1695 р. 317

Залєський Лаврентій, музика, Остріг, кін. 16 ст.

Замаревич, композитор, 17 ст.

Заплатинський Матфей, переписувач Ірмолоя, Дорогиничі (?), 1651-1653 рр. 105

Запольський, композитор, 18 ст.

Зарецький Прокіп, півчий і ре∂ент, 18 ст.

Зари[цький-?] Михаіл, переписувач Ірмолоя, 1750 р. 790

Заруцький Микита, півчий, кін. 17 ст.

Заславський Михайло, композитор, друга пол. 17 ст.

Захар’єв Федір, півчий, 18 ст.

Захарієв Данило, півчий, 18 ст.

Захарій, переписувач Ірмолоя, піп брусленовський, 1631 р. 44

Заюшевич, композитор, друга пол. 17 ст.

Заячинський Ілля, переписувач Ірмолоя, піддячий, с. Перевод Ніжинського полку, 1755 р.905 ; с. Васьківці, 1760 р. 921

Збурський Іоан з Бучача, переписувач Ірмолоя, 1689 р. 258

Зерашкевич Анатоль, переписувач Ірмолоя, ієромонах, родом з Яворова, Домашівський м-р, 1699 р. 331

Зизаній Стефан, про музику, кін. 16 ст.

Знобишин Олександр, скрипаль, Яготин, кін. 18 – поч. 19 ст.

Золочовський Ісаакій, переписувач Ірмолоя, ієромонах, 1645 р. 48

Зюзька (Зюска), композитор, 17 ст.

Ілинський Кирило, переписувач Ірмолоя, м. Давид Городок, 1713 р. 505

Іван, ре∂ент, Чернігів, 1703 р.

Іванко, співачок-дискантист, Луцьк, 1627 р.

Іванов Василь, півчий, 18 ст.

Іванов Григорій, півчий, сер. 18 ст.

Іванов Іван, музика, 18 ст.

Іванов Іван, див. Миценко

Іванов Кирило, півчий, 17 ст.

Іванов Павло, співак, 18 ст.

Іванов Петро, півчий, 17 ст.

Іванов Прокопій, півчий, 18 ст.

Іванон Стефан, музика, сер. 18 ст.

Іванов Фома, півчий, 18 ст.

Іванов Юхим, півчий, друга пол. 18 ст.

Івашко Кузьмич, див. Кузьмич Івашко

Іващенко А., співець, друга пол. 18 ст.

Ігнат, півчий, 1652 р.

Ігнатьєв Роман, півчий, 18 ст.

Ієронім, уставник на Січі, кін. 17 ст.

Ілля, оперний співак, Яготин, кін. 18 – поч. 19 ст.

Іляковський Єлисей, див. Ільковський

Іляшевич Іоан, співак і уставник, кін. 16-поч.17 ст.

Іляшенко Грицько, музика, 1652 р.

Іляшенко Данило, півчий, 18 ст.

Ільїн Якушко (Яків), півчий, Київ, 17 ст.

Ільковський Єлисей, композитор, † 1669 р.

Інокентій, уставник, Глухівський Петропавлівський м-р6 перша пол. 18 ст.

Іоан, органіст, Кросно (Львів ?), 16 ст.

Іоан з Підлісок, переписувач Ірмолоя, с. Містичі, 1660 р. 113

Іоан, младенець, переписувач Ірмолоя, с. Селиська, 1723-1724 рр. 558 ; 1726 р. 699

Іоасаф, уставник і басист, Охтирський м-р, сер. 18 ст.

Іоїль, уставник, Чернігівський Борисоглібський м-р, [17 ст.]

Іона, ієромонах, переписувач Ірмолоя, 10-20 рр. — сер. XVII ст. 14

Іосаф, уставник, Києво-Печерський м-р, 17 ст.

Іосиф С., переписувач Ірмолоя, ієромонах, Полянський м-р в Молдавії, 1779 р. 983

Іосифов Діонісій, переписувач Ірмолоя, с. Попівці, 1789 р. 999

Іржик Юрій, пузоніст, Львів, 16 ст.

Іроновський Томаш, кантор, Вільно, 18 ст.

Ісаакій, уставник, Києво-Печерський м-р, [17 ст.]

Ісаєв Іван, півчий, 17 ст.

Ісайя, уставник, кін 16 ст.

Ісакій, півець і протопсалт, 1548 р.

Ісаков Семен, півчий, 18 ст.

Іцко Басистий, м. Тисмениця, 18 ст.

Йосип, півчий, сер. 17 ст.

Йосифов Кузьма, півчий, 18 ст.

Йосифов Сава, півчий, 18 ст.

Кабась, музика, м. Полтава, 18 ст.

Казачинський Тимофій, див. Козачинський

Калачевський Гаврило, валторніст, м. Яготин, кін. 18 – поч. 19 ст.

Календа Іван (див. Коленда)

Калинович Пантелеймон, переписувач Ірмолоя, Бовшів, 1690 р. 260

Калістрат, переписувач Ірмолоя, монах, Драгомирський м-р, 1769 р. 951

Камінський, музика і маляр, сер. 18 ст.

Камінський Феодор Андрійович, переписувач Ірмолоя, с. Лутище, 1768 р. 949

Кандибин Григорій, співець, друга пол. 18 ст.

Каневський Павло, ор∂аніст, м. Кременець, 17 ст.

Канчузький Кирило-Климентій Петрович, переписувач Ірмолоя, ієромонах, уставник, Спасівський Преображенський м-р, переписав Ірм. 1657 р. 109 ; 1663 р. 148

Каранчук Остахій, реєнт, м. Снятин, 18 ст.

Карпов Іван, півчий, 18 ст.

Карпов Корнилко, півчий, 17 ст.

Карпов Олексій, півчий, кін. 17 ст.

Касіян, уставник києво-печ., 15 ст.

Касіянович Феодор (Внуково), півчий і знавець хабув, кін. 16- поч. 17 ст.

Каспер, флейтист, Львів, 16 ст.

Каспер, кантор, Львів, 17 ст.

Катенський І., музика, 18 ст.

Каченовський Кирило, співець (?), 18 ст.

Каченовський Федір, співець, сер. 18 ст.

Кирик, диякон, співець, учитель, м. Новгород, 12 ст.

Кирило, оперний співак, м. Яготин, кін. 18 – поч. 19 ст.

Кирилов Філарет, киянин, чорний свящ., постриженець Ніжинського м-ря, переписав Ірм. 1671 р. 186

Кирилов Яков, реєнт Покровської церкви, м. Охтирка, переписав Ірм. 1777 р. 980

Китович Димитрій, с. Святе, переписав Ірм. 1763 р. 941

Кичура, співець, м. Тернопіль, сер. 18 ст.

Кищиць Антоній, вікарій, Супрасльський м-р, переписав Ірм. у 1674-1676 рр. 238

Кірнбер∂ер Йоган (1721-1783), клавесиніст, дири∂ент і теоретик, працював в сер. 18 ст. у Львові

Кіянський Василій, переписав Ірм. у 2 чв. XVIII ст. 628 ; 1747 р. 783; 1754 р. 902

Клименкова Пелагея, дівиця, хутір Церковиця, переписала Ірм. 1765 р. 946

Климовський Семен, автор пісень, 18 ст.

Клюбовський Порфирій, ієромонах, Битенський м-р, переписав Ірм. 1795 р. 1014

Кобилятський Ст., співець, сер. 18 ст.

Кобринський Андрей, переписав Ірм. 1705 р. 491

Ковалевський Григорій, Дорогобузький м-р, переписав Ірм. 1760 р. 920

Козак, cittareda, Львів, сер. 16 ст.

Козачинський Тимофій, півчий, 18 ст.

Козачковський Трофим, свящ., с. Орловець, переписав Ірм. 1799 р. 1017 ; 1801-1810 рр. 1067

Козяневський Кирило, півчий, 18 ст.

Кокля Іван, співець, 17 ст.

Ко(-а)ленда Іван (Ян, Колода Іван), півчий, Київ, 17 ст.

Коленда О., музика, друга пол. 18 ст.

Колєжинський Де[м’ян], передмістя Залісоче м. Олики, переписав Ірм. 1730 р. 714

Колода Іван, див. Коленда

Колюшкевич Максим, кін. 17- поч. 18 ст.

Коляда Іван (Коленда), композитор, 17 ст.

Колядчин, композитор, 17 ст.

Комов Лаврін, півчий, 17 ст.

Компайський Артемій, ієромонах, Троїце-Сергієва лавра, 1756 р. 907, 908

Кондиревський, бандурист, 18 ст.

Коновець Григорій, півчий, 18 ст.

Кондратов Корній, півчий альтист, м. Глухів, 18 ст.

Коновський Клим, півчий, Київ, 17 ст.

Константієв Андрій, музика, сер. 18 ст.

Концевич Максим Прохорович,, викладач музики, Харків, остання трет. 18 ст.

Корейша Максим Васильович, переписав Ірм. 1669 р. 169

Корній Скрипка Крадобит (?), друга пол. 17 ст.

Коробський Андрій, півчий, 18 ст.

Корсаков Гнат, переклав Ірмолой з невм на лінійні ноти, 1678 р.

Космачевський Лукян, 2 чв. XVIII ст. 572

Котовський Марко, музика, 18 ст.

Коцовський Тимофей, переписав Ірм. у кін. XVII ст. 273

Кощаковський Ілля (1608-1700), уставник, Межирський м-р

Крамаревський Петро, ре∂ент, Харків, кін. 18 ст.

Крамаренко Павло, свящ., переписав Ірм. на поч. ХІХ ст. 1058

Крейницький Іосиф, попович гладишівський, дидаскал в Заславлю на Волині, переписав Ірм. 1673 р. 190 ; ієромонах, [Лаврівський м-р], 1677 р. 241

Криницький Макарій, уставник, Києво-Печерський м-р, 17 ст.

Криницький Павло, дячок, учитель співу, кін. 17 – поч. 18 ст.

Кричевський Єфим, півчий, тенор, 18 ст.

Кровський Семен, півчий, кін. 17 ст.

Кручко Микола, співець-ре∂ент, м. Тернопіль, 18 ст.

Ксєнжомостський Стефан, с. Мальчиці, переписав Ірм. у 1750-1757 рр. 909 ; 1757 р. 911

Кубраковський Григорій, півчий, кін. 17 ст.

Кузмяк Петро, переписав Ірм. 1841 р. 1081

Кузьмич Івашко, уставник, м. Холм, 1583 р.

Кулик Матвій, півчий, дяк, 17 ст.

Куликович Тимофей, свящ., переписав Ірм. Білий Ковель, 1652 р. 104

Кулишевський Дмитро, співець, друга пол.18 ст.

Купар Василій, младенець, с. Лоза, переписав Ірм. 1804 р. 1061

Кшиштоф, лютнист, 16 – поч. 17 ст.

Лавинов, композитор, (?)

Лавлинецький Гаврило, півчий, 17 ст.

Лавлинський Яків, півчий, півчий, 18 ст.

Лаврентій, музика кн. Константина Острозького, 1583 р.

Лаврентій, півчий, 17 ст.

Ладунка Федір, півчий, 18 ст.

Лазаревич Петро, уставник, 18 ст.

Лаконик, композитор, 17 ст.

Ланкевич Василь, Перемищина, музика, перша пол. 18 ст.

Лебратовський Герасим, півчий, 18 ст.

Левицький Герман, композитор, 18 ст.

Левицький І., переписав Ірм. у 70 рр. XVIII ст. 956

Левицький Іоан, переписав Ірм. у кін. XVIII ст. 1005

Левицький Михаіл, м. Перемишль, переписав Ірм. 1838 р. 1078

Левицький Феодор, с. Міхунки Польові Межибізького ключа, переписав Ірм. 1752 р. 896

Левицький Яків, співак, друга пол. 18 ст.

Левсковський (Левковський) Дмитро (1759-1812), упорядник збірки духовних пісень

Леонід, уставник на Січі, друга пол. 18 ст.

Леонтієв Григорій, півчий, друга пол. 18 ст.

Леонтій, попович, с. Паволоч, переписав Ірм. 1723 р. 554

Леонтій, свящ., с. Колмички, переписав Ірм. 1750 р. 792

Леонтьєв Петро, півчий, 18 ст.

Леополіта Мартин (Мартин із Львова)(бл. 1540-1589), композитор

Лешковський Олександр, півчий, дяк, Київ, 17 ст.

Ливчинський Леонтій, півчий, 18 ст.

Липницький Григорій, переписав Ірм. 1755 р. 906

Липський Ієрофей, ієромонах, Києво-Печерський м-р, переписав Ірм. 1701 р. 408

Литвинський Петро, бакалавр, м. Христинопіль, переписав Ірм. 1760 р. 923

Лободовський Семен, ре∂ент, 18 т.(?)

Логин, музика, 16-17 ст.

Ло[-и ?]моревич Іоан, переписав Ірм. 1741 р. 760

Лопатиський Феофилакт (Федір), професор, музичний діяч, поч. 18 ст.

Лосенко Антон Павлович, співець, пізніше маляр, перша пол. 18 ст.

Лука, співець, ре∂ент, Володимир на Клязьмі, 11 ст.

Лукаш, ор∂аніст, Львів, 16 ст.

Лукашевич Яким, м. Березне, переписав Ірм. 1720 р. 527

Лук’ян, лютнист, 15 ст.

Лук’ян, півчий, 18 ст.

Лук’янов Михайло, півчий, 18 ст.

Луцик Луць, співець, м. Луцьк, Тернопіль, 18 ст.

Лущимак Варфоломій, музика, м. Самбір, 1760 р.

Любельчик Андрій, див. Андрій Любельчик

Любельчик Микола, співак, 17 ст.

Любисток Григорій (Грицько), бандурист, 18 ст.

Любленецький Семен, півчий, 17 ст.

Люстрицький Василь, музика, 18 ст.

Ляшецький Іоан, м. Яворів, переписав Ірм. 1729 р. 706

Мазепа Іван(1644-1709), гетьман, ймовірно, автор популярнх пісень

Мазурко (Мазурик), композитор, 17 ст.

Максимов Потапко (разом з Андрейком Михайловим), м. Москва, переписав Ірм. 1680 р. 245

Максимовський Андрій, півчий, друга пол. 18 ст.

Малицький Андрей, дяк, м.Холоїв, переписав Ірм. 1734 р. 727

Маневський Григорій, співець, 17 ст.

Маневський Костянтин, півчий, 17 ст.

Мануйло скопець, співець, 1137 р.

Маньковський, гуслист, 18 ст.

Маркевич Павло, ієромонах і уставник на Січі, 1737 р.

Маркевич Андрій (?), пресвітер, переписав Ірм. 1667 р. 167

Мартем’янов Гаврило, музика, 17 ст.

Мартин із Львова, див. Леополіта

Мартин, ор∂аніст у Львові, 16 ст.

Мартин, цитарист, Львів, 1636 р.

Мартіні Франц, вчитель музики,Харків, остання трет. 18 ст.

Марцинкевич Гаврило, співак, 18 ст.

Маршалкевич Іоан, с. Оріхівці, переписав Ірм. 1729 р. 708

Мастиборський, автор духовних псень

Матвій, скрапаль, Львів, 16 ст.

Матвій Михайллов, уставник, м. Новгород, 15 ст.

Матей, ор∂аніст, Львів, 16 ст.

Матій із Жми∂руда, ор∂аніст, Львів, 16 ст.

Матфей, ієродиякон, учитель партесного співу, 1659 р.

Мацевич Є., с. Загвіздя, переписав Ірм. 1741 р. 759

Мацей, ор∂аніст у Львові, 16 ст.

Мезапета Константин(† 1650), старшина Львівського братства, купець, в його б-ці були ноти та книги про музику

Мелес Іван, півчий, 18 ст.

Мелетій, диякон, учитель грецького піву у Москві, сер. 17 ст.

Мелешкевич Н., с. Гриньки, переписав Ірм. у 2 чв. XVIII ст.

Мизь, співак, м. Тернопіль, 1742 р.

Микита (Никита), півчий, 17 ст.

Микитин Мишко, півчий, м. Путивль, 1679 р.

Микола, півчий, 17 ст.

Миколаїв Іван, півчий, 18 ст.

Миколай, ор∂аніст, Львів, 15 ст.

Миколай зі Львова, ор∂аніст у Кракові, 15 ст.

Миколай, кантор, Львів, 16 ст.

Миколай, ор∂аніст, Львів, 16 ст.

Миколай зі Львова, ор∂аніст, м. ¢даньськ, 16 ст.

М(Н)иколай, композитор, автор партесних творів, 18 ст.

Миколай (?), младенець, переписав Ірм. у другій чв. XVIII ст. 614

Милевський, композитор, автор партесних творів, друга пол. 17 ст.

Митуса, словутний співець, м. Перемишль, 1241 р.

Михаіл (?), попович пчанський, переписав Ірм. 1603 р. (?) 11

Михайло, диякон з Києва, 17 ст.

Михайло, дяк з Києва, кін. 16 ст.

Михайло, бандурист, сер. 18 ст.

Михайлов Андрейко (разом Потапком Максимовим), м. Москва, переписав Ірм. 1680 р. 245

Михайлов Іван, півчий, 18 ст.

Михайлов Михайло, музика, 18 ст.

Михайлович Іван, уставник і композитор, 18 ст.

Михайловський Іоан, переписав Ірм. 1689 р. 257

Мільський Юрій, переписав Ірм. 1730 р. 710

Міщенко Ієрофей, син Івана, півчий, 18 ст.

Могилевський Матвій, півчий, 17 ст.

Могилевський Степан, півчий, 18 ст.

Молчановський Василь, співець або композитор, 17 ст.

Моравський, автор духовних пісень

Морозюк Михайло, ре∂ент, м. Броди, 18 ст.

Морський Михайло, ре∂ент, м. Харків, кін. 18 ст.

Москальський Іоан, переписав Ірм. 1745 р. 778

Мостівський Василій, дидаскал, с. Лисин, переписав Ірм. у кін. XVII ст. 210

Мохов Йосиф, півчий, кін. 18 ст.

Мощейський Іван, музика, 18 ст.

Мудринський Михайло, співак, м. Луцьк, 1627 р.

Мултянський Яків, півчий, сер. 18 ст.

Муратович Ян Кіркор, вірменський священик, майстер співу, 17 ст.

Мушинський Фома, Більський м-р, переписав Ірм. 1744 р. 774

Навроцький Петро, дидаскал, м. Тисмениця, переписав Ірм. 1721 р. 547

Налі(h)товський Двнило, бандурист, 18 ст.

Нарушевич Олексій, співець, друга пол. 18 ст.

Нафанаїл, ієромонах, Сава-Сторожевський м-р, переписав Ірм. 1682 р. 250

Недзельський Филип, с. Дибинці, переписав Ірм. 1776 р. 976

Нежевич, бандурист, сер. 18 ст.

Нектар’єв Іван, півчий, 17 ст.

Нестеров Андрій, півчий, 18 ст.

Нечай, бандурист і співак, 17 ст.

Нижанковський Андрій, ор∂аніст, 17 ст.

Нижанковський Мартин, музика у Кракові, 18 ст.

Николаєвич Стефан, свящ., переписав Ірм. у сер. XVIII ст. 796

Никольський, с. Козари, переписав Ірм. 1733 р. 724

Новиков, композитор, кін. 18 ст.

Новицький Іван, музика, 18 ст.

Новицький Олексій, півчий, 18 ст.

Новомлинський Іван, півчий, м. Глухів, 1758 р.

Новоселецький Лук’ян, півчий, 1701 р.

Норицин Петро, композитор, остання чверть 17 ст.

Носаченко Данило, півчий, 18 ст.

Озерський Лука, ре∂ент, 18 ст.

Олейников, композитор, 18 ст.

Олексіїв Іван, бандурист, 18 ст.

Олекса Григорій, с. Гнильче, переписав Ірм. 1712 р. 504

Ольчанський Василій, переписав Ірм. 1706 р. 492

Ольшавський Мануїл, пізніше ігумен Мукачівського м-ря, переписав Ірм. у сер. XVIII ст. 851

Омелянів Феодосій, див. Ємельянів

Онисим, ієродиякон, Києво-Печерський м-р, переписав Ірм. 1854 р. 1084, 1085

Онисимович Богдан, спєвак, родом з Пінська, Супрасльський м-р, переписав Ірм. 1598-1601 рр. 5

Онофрієв Григорій Дяченко, див Дяченко

Ор, половецький гудець, 12-13 ст.

Орвацко, композитор, 17 ст.

Ороблевський Іван, півчий, 18 ст.

Осип, співець, 17 ст.

Осипов Григорій, гобоїст, м. Яготин, кін. 18 – поч. 19 ст.

Осипов Михайло, див. Биковський

Осипов Олександр, альтист, м. Яготин, кін. 18 – поч. 19 ст.

Осипович Андрій, вчитель гри на гуслях, друга пол. 18 ст.

Острицький Василь, музика, 18 ст.

Островський Григорій, музика, 17 ст.

Отта Валентин, старший ор∂аніст, Львів, 17 ст.

Павлич Войцех, ор∂аніст, Львів, 17 ст.

Павлів Онисим, музика, сер. 18 ст.

Павло, власник нотної бібліотеки, м. Луцьк, 17 ст.

Павло Алепський, архидиякон, автор щоденника з відомостями про музику в Україні, сер. 17 т.

Павлов Василій Обhд, півчий, 1712 р.

Павлов Василій, вікарій кибинський, переписав Ірм. 1758-1759 рр. 915

Павлов Іван, півчий, сер. 18 ст.

Павлов Роман, півчий, 17 ст.

Павлов Степан, півчий, 18 ст.

Павлов Тимофій, півчий, 18 ст.

Павлович – «Rejestr mutetów, które odebrałem od pana Pawłowicza in anno 1697»

Павловський Антон, співець, друга пол. 18 ст.

Павловський Марциян, інспектор Благовіщенський, м. Смоленськ (?), переписав Ірм. 1723 р. 556

Падальський Олександр, автор пісень, 18 ст.

Панькевич, ре∂ент і коректор в друкарні, Львів, сер. 18 ст.

Папоротка Ігнатій, співець, 17 ст.

Парфанович Петро, писар лисецький, переписав Ірм. 1729 р. 705

Парфеній, уставник, Києво-Межигірський м-р, друга пол. 17 ст.

Пацєнка Пархомій, ієромонах, м. Слуцьк, переписав Ірм. 1669 р. 168

Пашковський, автор духовних пісень, 18 ст.

Пекалицький Василь (Пекалицький, Пікулинський), співець і ре∂ент, 17 ст.

Пекалицький (Пекаль, Пекулицький) Семен, композитор і ре∂ент, 17 ст.

Пекаль, див Пекалицький

Петро, ор∂аніст у Львові, 15 ст.

Петро, попович, переписав Ірм. 1664 р. 149

Петро, диякон, м. Тернопіль, 18 ст.

Петров Антон, півчий, 18 ст.

Петров Іван, ре∂ент, 18 ст.

Петров Матвій, музика, 18 ст.

Петров Роман, півчий, 17 ст.

Петров Степан, півчий, 18 ст.

Петров Ф., півчий, сер. 18 ст.

Петрункевич, гуслист, 18 ст.

Петрушка, див. Іванов Петрушка

Пирогинський Кіндрат, півчий, 17 ст.

Піскозуб Ян, ор∂аніст у Коломиї, 1775 р.

Погорецький Григорій, дяк, м. Лежайськ, переписав Ірм. 1667 р. 165

Подвинський Іван, півчий, 17 ст.

Подолинський Матвій, півчий, 18 ст.

Подольський Герасим, композитор, 18 ст. ?

Подолян Матвій, лютнист, 15 ст.

Подрузький Петро, пресвітер, м. Жидачів, переписав Ірм. 1713 р.

Пойончковський Миколай, ор∂аніст у Львові, 17 ст.

Половецький Ісаакій, ієромонах, Задарівський м-р, переписав Ірм. 1759 р. 916

Полторацький Марко Федорович, ре∂ент Придворної капели, 18 ст.

Полторацький Павло, альтист, м. Яготин, кін. 18 – поч. 19 ст.

Полштицький Міхей, півчий, 17 ст.

Помазанський, ре∂ент братської школи, Львів, сер. 18 ст.

Поморський Григорій, музика, 18 ст.

Пономаренко Данило, півчий, друга пол. 18 ст.

Попович Павло, півчий, 18 ст.

Поповський Іван, півчий, реєнт Придворної капели, переписав Ірм. у м. Санкт-Петербурзі 1725 р. 564

Посніков Іван, скрипаль, м. Яготин, кін. 18-поч. 19 ст.

Постовойтов Єфим, півчий, 18 ст.

Потоцький Марк, обиватель с. Переволочна, переписав Ірм. 1659 р. 111

Приходовський Сава, гобоїст, м. Яготин, кін. 18-поч. 19 ст.

Проворський, бандурист, сер. 18 ст.

Прокопій, переписав Ірм. у 40 рр. XVIII ст. 753

Прокопович Василій, свящ., с. Калагарів, переписав Ірм. 1730 р. 711

Прокопович Феофан, погляди на музику та спів, 17 ст.

Проскуровський Юшка, ор∂аніст, 17 ст.

Протопопов, композитор, 18 ст.

Прядка Семен, півчий, друга чверть 18 ст.

П. Ш., диякон, василіянський м-р Литовської провінції, переписав Ірм. у сер. XVIII ст. 837

Рабецький Яків, півчий, 17 ст.

Ражевський Степан, півчий, 18 ст.

Рачинський Андрій (бл. 1729- † після 1798), ре∂ент і композитор

Ревунович Афанасій, півчий, 18 ст.

Резвицький Яків, композитор, 18 ст.

Рей Василій, церковник придворної церкви кн. Іллі Андр. Безбородька, [с. Стольне], переписав Ірм. у 80 рр. XVIII ст. 984

Репський Василь, співак і маляр, друга пол. 17 ст.

Рибачевський Симеон, дяк, с. Станина, переписав Ірм. 1841 р. 1080

Ріжкевич Іоан, дидаскал, м. Старий Самбір, переписав Ірм. 1748 р. 788

Робачевський Феодор, м. Київ, ц. Преображення, переписав Ірм. 1727 р. 700

Робецький Яків, півчий, 17 ст.

Робищук Петро, послушник, [Києво-Печерський м-р], переписав Ірм. 1811 р. 1069

Рогачевський Данило, півчий, 17 ст.

Рожанський Симеон, с. Чол[івка], переписав Ірм. 1736 р. 735

Рождольський М., 2 чв. XVIII ст. 648

Розумовський Андрій (1752-1836), грав на скрипці

Розумовський Олекса(Розум)(1709-1771), співак

Рокицький Степан, півчий, 17 ст.

Романович Георгій, дидаскал, с. Влащинці, 1726 р. 698

Романович Григорій(† 1637), диякон у Львові

Романович Степан, півчий, 18 ст.

Ропалевський Іоан, переписав Ірм. у 1741-1744 рр. 770

R.P., переписав Ірм. 1752 р. 845

Рубановський Кирило (Рубан), півчий, 18 ст.

Рузкевич Теодор, вчитель церковного співу у Львівській братській школі, друга пол. 17 ст.

Русакович Павло, півчий, 18 ст.

Русановський Іоан, м. Броди, переписав Ірм. 1751 р. 893

Русин, лірник, тімпаніст, 14 ст.

Рутик Дем’ян, півчий, 17 ст.

Рябський Василь, див. Репський

Сабатович Тимофей, гражданин журівський, переписав Ірм. 1782 р. 986

Саблучко Іван, півчий, 18 ст.

Сава, ієродиякон Києво-Печерського м-ря, переписав Ірм. 1820 р. 1073; ієромонах Києво-Печерського м-ря, переписав Ірм. 1824 р. (?) 1076

Сава, ієромонах Жаботинського м-ря, переписав Ірм. 1843 р. 1082

Сава, Слобода Рубіжна, переписав Ірм. 1736 р. 733

Савелій Стефан, с. Процівка, переписав Ірм. 1730 р. 713

Савелій, оперний співак, хлопчина, м. Яготин, кін. 18 – поч. 19 ст.

Савицький Іван, півчий, 18 ст.

Сагайлов Микола, півчий, 18 ст.

Садовський Єлисей, композитор, композитор, 2 пол. 17 ст.

Садовський Микола, півчий, 18 ст.

Садофт, ієромонах, Мошногорський м-р, переписав Ірм. 1787 р. 998

Сажковський Іосиф, м. Рашков, переписав Ірм. 1777 р. 979

Салуха Януарій, послушник, клірошанин правого кліроса Києво-Печерського м-ря, 1852 р. переписав Ірм. 1083

Самборський Пантелеймон, с. Глибочок, 1переписав Ірм. 721 р. 548

Самойлович Іоан з Тернополя, дидаскал в с. Осташівці, переписав Ірм. 1741 р. 758

Санкевич Єрмолай, бандурист, 18 ст.

Сарафинович Климентй, співак, 17 ст

Сахаревський Іван, півчий, 17 ст.

Сахновський, м. Народичі, переписав Ірм. 1740 р. 746

Себастіян, пузоніст, Львів, 16 ст.

Себастіян, штортист, Львів, 17 ст.

Сезентович Николай, уставник Михайлівської ц., м. Старий Санжарів, переписав Ірм. 1753 р. 897, 898 ; дяк, м. Кобеляки, переписав Ірм. 1754 р. 904

Селецький Стефан, с. Новосілки, переписав Ірм. 1682 р. 249

Селимазка Петро, півчий, сер. 18 ст.

Селіверстов Іван, півчий, 17 ст.

Селіверстов Павло, півчий, 18 ст.

Семен, півчий, 17 ст.

Семенов Єремій, півчий, 17 ст.

Семенов Єфим, півчий, 18 ст.

Семенів Іваньо, півчий, м. Путивль, 1679 р.

Семенов Йосиф, півчий, 18 ст.

Семенов Ярема, півчий, 17 ст.

Семержинський Яків, автор пісень, 18 ст.

Семиздралов Пилип, співець, друга пол. 18 ст.

Семионович Стефан, левіт, с. Німстів, переписав Ірм. 1728 р. 702

Семионович Феодор з м. Бережан на Підгір’ю, Супрасльський м-р, переписав Ірм. у 1638-1639 рр. 46

Серафим, ієромонах, переписав Ірм. бл. 1697 р. 324

Сербжинський Василь, ре∂ент, 17-18 ст.

Середа Іван, півчий, м. Глухів, 1758 р.

Сидорович Теодор (Феодор), учитель, Львів, 1604 р.,

Сидоровський Стефан, півчий, 17 ст.

Сизаровський Стефан, півчий, 17 ст.

Сильвестр, ієромонах, уставник Києво-Софійського собору, постриженецьКиєво-Видубицького м-ря, переписав Ірм. 1720 р. 522

Симеон, [Києво-Видубицький м-р ?], переписав Ірм. у 2 чв. XVIII ст. 581

Синьковський Петро, співець, 18 ст.

Сиром’ятин Сергій, півчий, 18 ст.

Сирота Петро, півчий альтист, 18 ст.

Сирота Тимофій Григорієв, півчий, 18 ст.

Сичевський Іван, півчий, 18 ст.

Січкович Андрій, ор∂аніст, Львів, 17 ст.

Скабович Андрей, с. Межиріч, переписав Ірм. бл. 1737 р. 738

Скалацький Василій, дидаскал, м. Лежайськ, переписав Ірм. у 1680-1681 рр. 246

Скапіта Вінченцо, співак, Львів, 1555 р.

Сковорода Григорій(1722-1794), поет, філософ, співак, музика, автор пісень

Скряга Прокіп, бандурист, 18 ст.

Слоньовський Д., с. Волож, переписав Ірм. 1670 р. 172

Смеречанський Александр, м.Самбір, переписав Ірм. 1691 р. 315 ; 1697 р. 325

Смеречанський Павло, м. Любачів, переписав Ірм. 1674 р. 192

Смирнов Михайло, м. Москва, 1переписав Ірм. 761 р. 934 ; 1763 р. 942

Смотрицький Мелетій, автор гимнографічних мелодій

Созонт, гуслист, 18 ст.

Соколецький Михайло, бакалавр, с. Ігровиця, переписав Ірм. 1733 р. 723

Соколовський Іоан, переписав Ірм. у 2 чв. XVIII ст. 628

Соколовський Семен, півчий, 18 ст.

Соломон, ієродиякон Тверського Желтикового м-ря, переписав Ірм. 1719 р. 519

Сопушкович Симеон, міщук сасівський, дидаскал, с. Оліїв, переписав Ірм. 1744 р. 771

Софронієв Орест, ієродиякон, м. Санкт-Петербур∂, переписав Ірм. 1748 р. 787

Спиридон, ієродиякон (разом з Германом), Полтавський Хрестовоздвиженський м-р, переписав Ірм. у сер. XVIII ст. 800

Спонер Станіслав, ор∂аніст у Львові, 16 ст.

Ставицький Лаврін, півчий, 17 ст.

Станіслав, цитарист, Львів, 16 ст.

Станіслав з Курова, син Мартина, ор∂аніст, Львів, 16 ст.

Станіслав з Рогатина, музика, 16 ст.

Стариця Василь, півчий, 18 ст.

Старицький Михаіл, м. Радимно, переписав Ірм. 1738 р. 742

Стеблецький Даниіл, інтролі∂атор, с. Ве’’ В.[…], переписав Ірм. 1686 р. 254

Стеганенко С., музика, 18 ст.

Степанов Павло, півчий, 18 ст.

Степановський Іван, лютнист, Львів, 18 ст.

Стефан, доместик, Київ, 11-12 ст.

Стеш(ч)ко, лютнист, 15 ст.

Стефа[нович ?] Іоан, ієрей, м. Носівка, переписав Ірм. 1745 р. 777

Стопчанський Василій, с. Сиваківці, переписав Ірм. 1749 р. 789

Страдовницький Шимон, лірник або бандурист королівської капели, 17 ст.

Страшевський Бенедикт(† 1723), ор∂аніст, м. Залісці (Заложці)

Стронський Матфей, пресвітер, с. Містковичі, переписав Ірм. 1740 р. 748

Стручкович Михаіл, бакалавр, м. Добротвір, переписав Ірм. 1699 р. 332

Суховій Афанасій, ієродиякон, Воскресенський Ново-Єрусалимський м-р, переписав Ірм. 1689 р. 259

Сушинський Леонтій6 півчий, 17 ст.

Тарабаков Смен, бандурист, 18 ст.

Тараневич Антоній, свящ., м. Пінськ, переписав Ірм. 1759 р. 918

Тарасій, ієромонах василіянських м-рів Мінська, Вільна, Жирович, переписав Ірм. у 2 чв. XVII ст. 30

Тарасій, переписав Ірм. 1742 р. 763

Тарасович, півчий, 18 ст.

Тарасович Іван, бандурист, 18 ст.

Тарашко Рафал, жон∂лер, 15 ст.

Тарновський, автор духовних пісень

Телесницький Василій, переписав Ірм. 1744 р. 772

Теодорович Іван, співак, 14 ст.

Терент’тєв Андрій, півчий, 18 ст.

Тернавський Степан, півчий, 18 ст.

Терновський, див. Тернопольський

Тернопільський Федір, київський півчий, 17 ст.

Тершавський Іларіон, півчий, 18 ст.

Тимофієв Дмитро, музика, друга пол. 18 ст.

Тимофіїв Данило, півчий, 18 ст.

Тимофіїв Іван, музика, 18 ст.

Тимофіїв Степан, київський півчий, 17 ст.

Тимченко Яків, півчий, друга пол. 18 ст.

Титов Василій, композитор, остання чверть 17 – поч. 18 ст.

Тихановський Єфим, півчий, 18 ст.

Тихановський Лук’ян, півчий, 18 ст.

Тихонов Семен, набирав півчих в Україні, сер. 18 ст.

Тишковецький Григорій, переписав Ірм. 1747 р. 782

Тодорович Іван, музика, 14 ст.

Токарський Іоан, с. Королик, переписав Ірм. 1773 р. 960 ; 1776 р. 977

Томаш, ор∂аніст, Львів, 16 ст.

Точанський Михайло, півчий, 18 ст.

Тредьяковський, композитор, друга пол. 17 ст.

Троцина Антон, півчий, 17 ст.

Трубчевський Андрій, півчий, 18 ст.

Трутовський Василь Федорович(1740-1800), бандурист

Туптало Данило (Димитрій Ростовський)(1651-1709), автор духовних пісень

Турович Демян, м. Володимир, переписав Ірм. 1741 р. 757

Турчиновський Ілля (*1695- ?), співак

Тучковський6 півчий, 18 ст.

Ужовський Петро, музика, 18 ст.

Ушакевич Василь, вчитель співу братської школи у Львові, 1670 р.

Фединович Александр, с. Новосілки, переписав Ірм. 1667 р. 166

Федор, уставник, Київ, 17 т.

Федор, півчий, 18 ст.

Федоров Афанасій, півчий, 18 ст.

Федоров Григорій, півчий, 18 ст.

Федоров Кондрат, диякон кафедрального собору, м. Харків, переписав Ірм. 1720 р. 528 ; 1725 р. 565

Федоров Матвій, бадурист, 18 ст.

Федоров Степан, півчий, 18 ст.

Федоров Фома, півчий, 18 ст.

Федотов Іван, співець, 18 ст.

Фельштинський Себастіян, композитор і теоретик, 16 ст.

Феодорович Іосиф, уставник, Київ, 17 ст.

Феодосій Печерський, про музику і спів, Київ, 11 ст.

Феофан, ієродиякон, Києво-Межигірський м-р, переписав Ірм. 1763 р. 940

Феофилакт, ієромонах(† 1680), [Унівський м-р ?], переписав Ірм. 1650 р. (?) 53

Феофіл, монах, Супрасльський м-р, переписав Ірм. 1662 р. 147

Филипович Афанасій, автор пісні-гимна, перша пол. 17 ст.

Флоринський Кирило, півчий, 18 ст.

Фольштинек Вінцентій, ор∂аніст у Львові, 16 ст.

Фотіян Осипович, музика, 14 ст.

Ханенко Іоан, композитор, 18 ст. ?

Хлопицький Григорій, півчий, 17 ст.

Хмілевський Франц, композитор і музика, Львів, 18 ст.

Хома, оперний співак, м. Яготин, кін. 18 – поч. 19 ст.

Хоржевський Іван, півець, і музика, 18 ст.

Хоровжа ван, композитор, 2 пол. 17 – 1 пол. 18 ст.

Хоцевич Павло, с. Мизове, переписав Ірм. 1777 р. 978

Хоцятовський Леонід, ієродиякон, м. Санкт-Петербур∂, переписав Ірм. 1750 р. 791

Хрущик Іоан з Калиня, переписав Ірм. в ост. чв. XVII ст. 203

Цамблак Григорій, київський митрополит, автор церковних співів, 15 ст.

Цесаровський Савелій, капельмайстер інструм. класу Київської академії, поч. 19 ст.

Цибульський, композитор, 2 пол. 17 – 1 пол. 18 ст.

Цих Я., музика, Харків, кін. 18 ст.

Цішек Францішек, ор∂аніст, 17 ст.

Чекаловський Федір, композитор, ост. чверть 17 ст.

Черницин Федор, композитор, 17 ст.

Чернущин, композитор, 17 ст.

Чернявський Зіновій, півчий, 18 ст.

Чернявський Федір, дяк, отс. чверть 18 ст.

Черняхівський Максим, гуслист, 18 ст.

Черняхівський Созонт, гуслист, 18 ст.

Черняховський Іриней, гуслист, 18 ст.

Чехович Теодор Єгипетський, переписав Ірм. у 10-20 рр. XVIII ст. 488 ; 1720 р. 523 ; 1722 р. 551

Чижевський Петро, півчий, 18 ст.

Чорнай (?), композитор, 17 ст.

Чорнокунський Александр, с. Лука Шаргородська, переписав Ірм. 1742 р. 764

Чорнушин, ре∂ент і співак, 17 ст.

Чурай Маруся, авторка пісень, 17 ст.

Чурило, бандурист, 16 ст.

Шаваровський Феодор, композитор, 17 ст.

Шаповаленко, вчитель музики і майстер інструментів, сер. 18 ст.

Шаула Ф., півчий, 18 ст.

Шелешницький Іван, півчий, кін. 17 – поч. 18 ст.

Шелінгович Венедикт, монах, с. Хотилюб, переписав Ірм. 1735 р. 730

Шепетівський Андрій, півчий, 2 пол. 18 ст.

Шиловський Іван, півчий, 17 ст.

Шимон, лютнист, Львів, 16 ст.

Шоломович Григорій з Ріпного страны Польскія, м. Носівка, переписав Ірм. 1717 р. 514

Шолуха Мойсей, півчий, сер. 18 ст.

Шпонер Станіслав, органіст у Львові, 16 ст.

Шпунтовський Іван, музика, 18 ст.

Шубський Яків Олексійович(† 1790), ігумен Сумського Успенського м-ря, півчий

Шумський, кобзар і лютнист, 17 ст.

Шураховський Матвій, музика, 18 ст.

Шурин, син Івана, співець, 2 пол. 18 ст.

Щербацький Василь, півчий, 18 ст.

Щербацький Тихін, півчий, 18 ст.

Щирецький Іоан, с. Опорці, переписав Ірм. у 1729-1731 рр. 717

Югасевич-Склярський Іоан, дяк, с. Прикра, переписав Ірм. у 1778-1779 рр. 982; с. Прикра 1784-1785 рр. 993; [с. Невицьке] 1795 р. 1015; с. Невицьке 1800 р. Невицьке, 1809 р. 1066; співець, с. Невицьке, 1811-1812 рр. 1071

Юхновський Павло, півчий, 17 ст.

Яблоновський Федір, музика, 18 ст.

Яблонський Степен, півчий, 17 ст.

Яворницький Василій, с. Бистре, переписав Ірм. 1784 р. 991

Яворовський Федір, півчий, ре∂ент, вчитель співу, м. Глухів, 1 пол. 18 ст.

Яжевський, композитор, 17 ст.

Яков, свящ. і маляр-ілюстратор, с. Немильня, переписав Ірм. 1753 р. 899

Яковлев Грицько, півчий з Глухова в Путивлі, 1679 р.

Яковлев Дмитро, півчий, 18 ст.

Яковлев Кирило, півчий, 17 ст.

Яковлев Михайло, півчий, 17 ст.

Яковлев Осташко, півчий, 17 ст.

Яковлев Степан, півчий, 18 ст.

Яковлев Федько, див. Тернопільський

Яковлев Яків, півчий, 17 ст.

Якуб, фістулятор, Львів, 15 ст.

Якуб, ор∂аніст, Львів, 16 ст.

Якуб Веселий, ор∂аніст, Львів, 16 ст.

Якубинський Феодор, свящ., с. Лукаші, переписав Ірм. 1760 р. 922

Ян, лютнист, Львів, 16 ст.

Янкель, музика, Львів, 17 ст.

Яновський Дмитро, півчий, 1701 р.

Яновський Михайло, співиець, сер. 18 ст.

Ярмолович Николай, ієрей, парох в с. Лозина, переписав Ірм. в ост. трет. XVII ст.

Ясилковський Стефан, київський півчий, 17 ст.

Яснопольський Василій, студент класу богослов’я, м. Переяслав, переписав Ірм. 1808 р. 1065

Ясь, оперний співак, м. Яготин, кін. 18 – поч. 19 ст.

Яцко Іоан, с. Мушинка, переписав Ірм. 1807 р.

Біографічний словник писарів Ірм

Переписувачі нотолінійних ірмолоїв

Нижче увазі науковців пропонуємо імена церковних співців, реґентів, священиків, дяків і вчителів, які переписували нотолінійні ірмолої. У 1176 відомих на сьогодні ірмолоях нами віднайдено 224 імени переписувачів.

При створенні нотолінійних ірмолоїв, як і інших літургійних книг в Україні та Білорусі, переписувачі майже обов’язково залишають своє ім’я і переважно виносять його на окрему титульну сторінку, повідомляючи також час і місце їх створення. Нерідко ці відомості доповнюються обставинами створення рукопису, уточнюються фаховий і соціяльний стани. Окрім традиційних дяка, диякона, ченця чи священика, серед переписувачів бачимо вчителів-дадаскалів чи бакалаврів, малярів і міських писарів, палітурників, студентів і учнів. Всіх їх об’єднувала практична діяльність на ниві літургійного співу.

Словник укладено на підставі українських і білоруських пам’яток і тому тут включені і власне білоруські імена. Проте діяльність білоруських співців не обмежувалася лише власне білоруськими землями, як і українських – українськими.

Вперше ці матеріяли було опубліковано понад 10 літ тому – Матеріяли до біографічного словника співців і музик давньої України: переписувачі нотолінійних ірмолоїв // Καλοφωνία, ч. 3. Львів 2006, с. 87–136. Сьогоднішнє видання виправлене, уточнене і доповнене.

Абрамович Симеон (Семион), Жидачів, 1726 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сїя книга глаголемая Ірмолой […] списася многрѣшнимъ рабом Семионом Абрамовичом жидачовски[м…] Anno Dni 1726, 23 septembris» (переписувач, тит. арк.). — Львів, ЛНБ, НД 146.

Літ.: Свенцицкий. Церковно- и русскославянские рукописи, с. 34, № 83; Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 41, № 58; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 368, № 695; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 88; Ясіновський Візантійська гимнографія, с. 374.

Алексій (Алексей), с. Жавниці, церква Георгія, у 1763–1765 рр. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Догмат Осмогласника […]. Изобразися книга сія в вѣсе Жавницях при храмѣ святаго велекомученика и побѣдоносца Хрістова Георгія. Недостойным рабом Божіим Алексеєм начахъ року и мця ныжіи опесаном, а сконцах року 1765 мця мая 16. Року божія 1763 мць юніи» (пізніша копія тит. арк.) — Львів, ЛНБ, НТШ 137.

Літ.: Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 20, № 8; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 451, № 945; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 113; Ясіновський Візантійська гимнографія, с. 374.

Андрій (Jęndrzej), попович раделицький, 1725 р. переписав нотолінійний Ірмолой у с. Раделичі.

Дж.: «Bonis finis […] Koniec. Anno Domini 1725. Koniec Hłasu Wosmomu […]. Jędrzey Popowicz Radelickij» (переписувач, арк. 219 зв., подібні записи є наприкінці інших гласів). — Львів, ЛНБ, НД 135.

Літ.: Свенцицкий. Церковно- и русскославянские рукописи, с. 382, № 79; Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 39–40, № 55; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 325, № 562; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 88; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 374.

Антонович Іван (Іоан), дидаскал бобрецький, пізніше пресвітер бориницький; переписав два нотолінійні ірмолої: 1690 р. у м-ку Бібрці і 1703 р. в Бориничах.

Дж.: «Іоанъ Антоновичь на той часъ дидаскалъ бобрецкій. Року Божія 1690» (переписувач, наприкінці задостойника О тебі радуєтся. — Бавндбрук, Укр. Церк. Музей, США, вплетений в друкований Октоїх XVII ст.).

«Съ Богом начинаємъ Ірмолой. […] Списася року Божія 1703-го Іоанном Антоновичом презвытером Бориницкым» (переписувач, тит. арк.). — Львів, ЛНБ, МВ 38.

Літ.: Я. Гординський. Рукописи монастиря св. Онуфрія, с. 43-45, № 38; Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 52, № 85; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 299, № 490; Ясіновський. Виправленння, доповнення (1), № 1122; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 88; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 374.

Аранесович Гавриїл, чернець, ієродиякон (1667), ієромонах (1669), переписав нотолінійний Ірмолой (1673). Родом з Полоцька, постригся у Чернігівському Іллінському м-рі, на диякона там само його висвятив чернігівський архиєпископ Лазар Баранович; на священика висвячений архиєпископом смоленським Філаретом у церкві Різдва Христового Сава-Сторожевського м-ря під Москвою. У тому ж м-рі і в тій же церкві у серпні 1673 р. завершив свого нотолінійного Ірмолоя (називає його Стихиралник), скомпільованого з «книг Ірмолоєв як с києвскаго напѣлу, также из беларускаго, почасти из Московіи», якого вклав до церкви Різдва Богородиці того ж м-ря в пам’ять своїх батьків 3 грудня 1677.

Дж.: «Сия книга глаголемая Стихиралник […] мене трудившагося бога ради прости ієромонаха Гавриила Аранесовича полочаници, а постриженика Черниговскаго во обѣтели святого славнаго пророка Илѣи близ града єдино поприще на горах Болдинских там же и діяконство приемля от преосвященнаго архієпископа Лазаря Барановича Чер[ніговського] и Нов[городского] Хр[истолюбивого] в лѣто от рождества Христова 1667 мца іюлия 8 дня на святого мученика Прокопѣя і в попы поставлен божіим изволенієм на Москвѣ пры єго царском пресвѣтлом велічестве в дому рождества пречистыя богородици и чудотворца Савы Сторожевскаго что на Сторожах во лѣто от рождества Христова 1669 мца декабря 6 дня, а составил архиєпископ Филарет Смоленский; а сей Стихиралник написал в лѣто от рождества Христова 1673 мца августа на Москвѣ в доме чудотворца Савы Сторожевскаго в воскресениє» (переписувач, на внутр. частині нижньої обкладинки); «Книга вдал вкладу по своих родителях в дом рождества пресвятыя Богородицы и великаго чудотворца Савы Сторожевскаго монастыря божественнаго рады тоя ж обѣтели черной поп Гаврило Черниговець по своих преставлшихся родителях в вѣчноє пуменованиє 1[6]77 году декабря в 3 день на преставление чдотворца Савы надписовав своєю рукою» (переписувач, арк. 1–109). — Москва, ГИМ, Син. певч. 172.

Літ.: Ясіноўскі. Беларускія Ірмалоі, с. 54; Ясиновський. Нотолінійний Ірмолой Гаврила Аранесовича; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 190, № 191; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 88–89; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 374.

Баде(и)ловський Даниїл, 1737 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «[Сі]є поєм на бденіях всенощныя въ праздникы Господскія Богородичны и святымъ имѣющым поліелеосъ. Начертася року Божія 1737 мца мая 9 дня, зѣло и зѣло окаянный Даніилъ Бад[-е, -и ?]ловскій» (переписувач, тит. арк.). — Київ, НБУВ, Худ.-пром. муз. 764.

Літ.: С. Щеглова. Описание рукописей, с. 10, № 29; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 382, № 736; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 89; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 374.

Беднарський Григорій, 1774 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «[…]. Исписася рабом Божіим Григорієм Беднарским. Року Божія 1774 мца марта 9 дня» (мабуть, переписувач на тит. арк.). — Теодорович. Историко-статистическое, т. ІІІ, с. 451; сьогодні місце знаходження рукопису невідоме.

Літ.: Абрамович. Несколько слов, с. 116, № 7; Рогов. Сведения, с. 202, № 365; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 457, № 962; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 89; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 374.

Березовський Феодор, м. Остріг, 1725 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сія книга глаголемая Ірмолой. Списася во градѣ Острозѣ през много грѣшнаго раба божого Феодора Березовскаго Року божаго 1725 мца октоврія дня 15» (переписувач, тит. арк.). — Київ, НБУВ, ДА 103 Л.

Літ.: Лебедев. Рукописи, с. 44–45, № 103; Ясиновський. Нотні рукописи, с. 151, № 130; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 324, № 560; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 89–90; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 374.

Білецький, переписав нотолінійний Ірмолой в кін. XVII – на поч. XVIII ст.

Дж.: «Ten jest jarmołoj własny pana Iwana Biełeckego, muy oyciec jego pisał» (арк. 28 зв.). — Київ, НБУВ, ДА 89 Л.

Літ.: Лебедев. Рукописи, с. 38, № 89 (Муз. 509); Ясиновський. Нотні рукописи, с. 150, № 116; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 253, № 350; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 90; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 374.

Білинський Константин, отрок, маляр-ілюстратор, м. Канчуга, при церкві Покрови, в останній чв. XVII ст. і 1691 р. переписав два нотолінійні ірмолої.

Дж.: монограми і підписи переписувача як художника-ілюстратора: «К. Б.» (арк. 98 зв., 325 зв.), «Константин Б.» (арк. 188 зв.), «[Конс]стантин Бѣлѣнский отрокъ» (арк. 325 зв.). — Львів, НМЛ, О 9.

«Ірмолой сирѣчь Пѣснотвореніє […]. Списа же ся в мѣстѣ Канчузѣ при храмѣ Покровъ пресвятыя владичица нашея Богородица и присно дівы Марія. Многрѣшным рабом божіим Константым Бѣлинским. Року божія 1691 мца іюня дня 28. Коштом и накладом их милостей панов П: братства Канчузкаго» (переписувач, тит. арк.). — Санкт-Петербург, БРАН, Калужн. 15.

Літ.: Петрушевич. Сводная летопись, 1, с. 234235; Багрий. В защиту ценностей духа., с. 14, № 38; Ясиновский. Ленинградская коллекция, с. 102–105; Jasinowśkyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, с. 406, 408, 417, 420, № 133, 188; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 201, № 216; с. 242–243, 316; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 90; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 374.

Бі(е)цький Фома, с. Голосків, при церкві Воскресіння, 1743 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Издан тщанієм же Фомою Бѣцким списася в веси Голосковѣ храма Въскресенія Христова року от созданія мира 7251, от рождества Христова 1743 мца септеврія дня 13» (переписувач, тит. арк.). — Київ, НБУВ, І, 5447.

Літ.: Ясиновський. Нотні рукописи, с. 147, № 42; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 393, № 768; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 90; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 374.

Бобрецький-Прончанський Гавриїл, м. Перемишляни, при церкві Миколая, 1738 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмолой […] трудолюбієм исписася многогрѣшним рабом божіим Гаврїилом Бобрецким при храмѣ святителя Христова Николая у градѣ Перемишлянах Рок Божія 1738 мца іюнія» (переписувач, тит. арк.), «Благодару тя Господи боже мой яко дал єси сей Ярмолой […]. Гавриил Прончанскій» (переписувач наприкінці кодексу, арк. 231 зв.). — Львів, ЛНБ, ОН 519.

Літ.: Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 67-68, № 121; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 383, № 739; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 90; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 374.

Бориславський Яків (Яков), м. Перемишль, при катедрі Івана Хрестителя, 1747 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сія книга глаголем[ая] Ирмолой. […]. Виписана єсть въ градѣ Перемышлю при катедрѣ святаго Крестителя Господня Іоанна с помощию Божієй. Начертася рабомъ Божіємъ Яковомъ Бориславским року Божія 1747-го мца априля дня 11» (переписувач, тит. арк.). — Варшава, BN, ms 12108 IV (аkc. 2477).

Літ.: Jasinowśkyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, c. 412, № 2; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 399, № 784; Малинина. Древнерусские церковные рукописи, с. 65–66, № 56; Rękopisy cerkiewnosłowiańskie w Polsce, с. 175–176, № 363; Inwentarz rękopisów Biblioteki Kapituły Greckokatolickiej w Przemyślu, с. 136; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 90–91; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 374.

Бочковський Тимофій (Тимофей), с. Шрубків Межибозького ключа, 1741 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сий Ярмолой раба божія Тимофея Бочковского. Списася во веси Шрубковѣ у Ключу Межибозком 1741 [року]» (переписувач, арк. 62, в заставці; повторено на арк. 192). — Київ, НБУВ, ДА 104 Л.

Літ.: Петрушевич. Сводная летопись, 2, с. 207; Лебедев. Рукописи, с. 45, № 104; Ясиновський. Нотні рукописи, с. 151, № 131; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 388, № 755; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 91; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 374.

Брезина Гавриїл Іванович (?), 1656 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Року 1656 Гавріил Іванович Брезына рукою [власною]» (наприкінці рукопису, мабуть, переписувач). — Каталог выставки XIV Археологического съезда в Чернигове, с. 9, № 62; сьогодні місце знаходження рукопису невідоме.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с.154, № 107; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 91; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 374.

Бронницький Симеон, переписувач і маляр-ілюстратор, м. Богородчани, при церкві Успіння, в 2 чверті XVIII ст. та 1726 переписав два нотолінійні ірмолої.

Дж.: «Семион Бронныцкій» (підпис маляра-ілюстратора в мініатюрі, арк. 18 зв.). — Львів, НМЛ, F 301.

«Ірмологіонъ сирѣчь катавасія. [… в Б]огородчанах [в церкві] Успенія Пресвятой Богородици. Старанієм же и коштом Феодора Прегон’ского съоруженна многогрѣшным Симеоном Бронницким 1726 [року] 7 іюля; 1726. Bronnicki» (переписувач, тит. арк.). —Львів, ЛІМ, Рук 86.

Літ.: Свенцицкий. Опись музея, с. 28, № 86; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 344, № 617; с. 369, 697; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 91; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 374.

Бубліцький Ілля (Elias), священик, м. Комарне, 1700 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмолой […]. Сооружися при храмѣ святых великих апостол Петра и Павла во градѣ Комарнѣ […] (переписувач, тит. арк.); «Per me scriptus est AElias Bublicki: x Komary[nski] Anno Domini 1700 [далі обрізано]» (переписувач, арк. 347–348 – наприкінці рукопису). — Львів, ЛІМ, Рук 82.

Літ.: Свенцицкий. Опись музея, с. 27, № 82; Jasinowśkyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, c. 419, № 172; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 251, № 335; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 91; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 374.

Будзанович Стефан, піддячий школи при церкві Різдва Богородиці у с. Соломна, 1725 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмологион сирѣч Пѣснослов. Списася рабом божіим Стефаном Будзановичом во веси Соломной при школѣ зостаючи за поддячого при бакаляру на имя Даміяну Гнатушкіевичу прі храмѣ Рождества Пресвятой Богородици за превелебнаго презвитера Соломскаго Року божого 1725 мца […] дня 13» (переписувач, тит. арк.). — Київ, НБУВ, I, 2731.

Літ.: Ясиновський. Нотні рукописи, с. 145, № 6; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 324–325, № 561; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 91; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 374.

Варнава, послушник, Манявський скит, 1684 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сия книга Ірмолой напѣлу болгарскаго […]. Року божого 1684 мца априля дня 2 совершися. Варнава, послушник свято скитский» (переписувач, тит. арк.). — Бухарест, CBS, ms slav. 10845.

Літ.: Тончева. Манатирът голям скит; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 217–218; № 252; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 91–92; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 374.

Василієв Максим, дяк і житель Ворожби Сумської, 1736 р. переписав нотолінійний Ірмолой і вклав 1740 р. до Миколаївської церкви в Сумах, де дякував.

Дж.: «Написанъ Максімомъ Василієвымъ жителемъ Ворожбы Сумской 1736 года» (переписувач, тит. арк.); «1740-го мая 25 Сию книгу рекомую Ірмолой […] до церквы святителя Христова Николая чудотворца бивший при сий же церкви дяком Миксимъ Василієвъ» (арк. 20–28 ). — Харків, ХНБ , 819158.

Літ.: Жолтовський. Українська рукописна книга, с. 1, іл. 1; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 381–382, № 734; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 92; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 374.

Василій, с. Монастирець, при церкві Борогородиці, 1711 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Єрмолой […]. Списана бысть в селѣ Манастирцѣ при храмѣ святая Богородицѣ тщанієм Василія Року Божого 1711 мца […]» (переписувач, тит. арк.). — Львів, ЛНБ, Петр. 323.

Літ.: Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 74, № 137; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 303, № 503; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 92; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 374.

Василій, Києво-Видубицький м-р (?), в останній чверті XVIII ст. переписав два нотолінійні ірмолої.

Дж.: «Предословіє […] трудшася […] азъ многрѣшній Василь […]» (переписувач, арк. 3 зв.). — Київ, НБУВ, I, 5575;

«Предисловіє [… трудився] Василь» (переписувач, арк. 1). — Київ, НБУВ, І, 5576.

Літ.: Перетц. Отчет об экскурсии в Киев, с. 183, № 4; Ясиновський. Нотні рукописи, с. 147, № 51; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 458, № 968; с. 459, № 969; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 92; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 375.

Власій (?), в кінці XVII – на початку XVIII ст. переписав нотолінійний Ірмолой на Закарпатті.

Дж.: м. Еґер (Угорщина), Б-ка Архиєпископа, T XIV, 14, 4044–I.

Літ.: Балецкий Эгерский рукописный ирмологий; Pallagi, E. Zbiskó. Az Egri Föegyházmegyei, p. 609, № 2; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 270, № 397; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 92; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 375.

Волошинович Олексій (Алексій), дидаскал в школі при церкві Георгія на передмісті Дрогобича При жупах, 1742 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сей Ирмолой писал много грѣшній раб Бжій Алексей Волошинович Року Божія 1742 на той час дидаскалом церкви святого велико мученика Христова Георгія на предградіи Дрогобицком При жупах» (переписувач, арк. 152 зв.). — Львів, НМЛ, F 566.

Приблизно тоді ж як «baccalares scholae sub titulo sancti Georgii trans civitatem, ritus graeci» разом з дружиною продав поле Іванові Панькевичу, цеховому шевцеві і бакалярові школи при церкві св. Хреста. — Ісаєвич. Дрогобич у XVII–XVIII ст, с. 201.

Літ.: Jasinowśkyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, c. 415, № 93; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 390–391, № 762; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 92–93; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 375.

Волошинський Андрій (Andreas), бакалавр, Липиця Горішня, 1783 р. переписав Ірмолой; пізніше, мабуть, свящ. в с. Домаморичах.

Дж.: «Jarmołoj wypisał Andreas Wołoszyński bakaławr wsi Lipicy Gornej w roku Panskim 1783 Anno ręką moią własno» (переписувач, арк. 1–9). — Львів, ЛНБ, НД 129.

Мабуть, він же зробив запис на іншому Ірмолої: «Сїй Ярмолой єсть церкви Успенія Богоматере села Домаморичь, подписана свящ. (?) А. Волошынским» (арк. 246). — Львів, НМЛ, Q 142.

Літ.: Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 39, № 54; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 465, № 988; с. 172, № 149; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 93; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 375.

Воропкович Стефан, з Драглева, м. Ярослав, при церкві Богоявлення у 2-й чверті XVIII ст. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сия книга глаголемая Ирмолой […]. Списася во градѣ Ярославли при храмѣ Богоявления Господа Бога нашего Ісуса Христа. Списа єю раб божій Стефан Воропкович з Драглева» (тит. арк.). — Варшава, BN, ms 12099 І (аkc. 2605/a).

Літ.: Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, s. 412, № 18; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 365, № 687; Малинина. Древнерусские церковные рукописи, с. 61, № 50; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 93; Rękopisy cerkiewnosłowiańskie w Polsce, с. 180–181, № 373; Inwentarz rękopisów Biblioteki Kapituły Greckokatolickiej w Przemyślu, c. 133; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 375.

Гадинчак Михаїл, бакалавр покляцький, 1720 р. переписав Ірмолой.

Дж.: «Ізволенієм […] создах сію книгу глаголемую Ірмолой азъ смиренный Михаилъ Гадинчакъ бакалярь покляцкий Року божого 1720» (переписувач, арк. 172 зв.). — Львів, НМЛ, Q 161.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 312, № 526; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 93; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 375.

Ганашевич Іван (Іоан), с. Поздяч, при церкві Василія Великого 1732 р. переписав Ірмолой.

Дж.: «Совершися сія книга глаголемая Ірм[олой] раб божій Іоанъ Ганашевич в веси Поздячой при храмѣ святаго Васілія Велика[го …] Року Бжія 1732 мца іюня дня 20» (переписувач, прикінцевий арк.). — Львів, НМЛ, Q 109.

Літ.: Jasinowśkyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, c. 416, № 102; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 376, № 718; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 93; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 375.

Герман, ієромонах, Полтавський Хрестовоздвиженський м-р, в сер. XVIII ст. спільно з ієродияконом Спиридоном переписав Ірмолой.

Дж.: «[… Ірмолой переписаний] ієромонахом Германом и ієродіяконом Спиридоном монастира Полтавского» (переписувач, арк. 2–13) і переданий ними в Миколаїську церкву Китайгорода Кобеляцького повіту. — Київ, НБУВ, І, 3860.

Літ.: Ясиновський. Нотні рукописи, с. 146, № 20; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 404, № 800; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 93; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 375.

Глитневич Василій, с. Джурів (?), 1760 р. переписав Ірмолой.

Дж.: «Во славу […]. Списася сія книга Ірмологіон сирѣч Пѣснослов велебному отцу Іякову Никоровичу пресвитеру Ілѣнецкому Р. Б. 1760-го»; «Спісася сей Ірмологіон бренною рукою многогрѣшнаго раба божія Василія Глѣтневича» (переписувач, тит. арк. і зворот титулу). — Львів, НМЛ, F 399.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 440–441, № 919; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 93; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 375.

Глобчастий Стефан, помічник вчителя вокального класу Харківського колегіюму (1800), у 1802–1812 рр. переписав два томи нотного Ірмолоя.

Дж.: Харків, ХНБ, 819515 і 819516 (у двох томах).

Літ.: Миклашевський. Музична і театральна культура Харкова, с. 21, 97. Ясиновський. Українські та білоруські, № 1070; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 94; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 375.

Глухий Василій, м. Київ, при Десятинній церкві Різдва Богородиці, 1718 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмологіон или пѣснословник. […]. Написася сей Ірмологіон в богоспасаємом градѣ Кієвѣ при храмѣ Рождества Пресвятыя Богородицы Десятинныя недостойным рабом божіим Василієм Глухим. Совершися в лѣто […] от рождества Христова 1718 августа 7 дня» (переписувач, тит. арк.). — Київ, НБУВ, І, 5565.

Літ.: Ясиновський. Нотні рукописи, с. 147, № 49; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 485, № 516; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 94; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 375.

Глядкевич Яким (Іоаким), міщанчук турійський, міський писар у Миляновичах, де при церкві Покрови 1687 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ирмолой си єсть спѣвальник […]. Списася многогрѣшным Іоакимом Глядкевичом мєщанчуком Туриским писаром мѣским Миляновским при храмѣ Покров Пресвятая богородица в року 1687 мца […]» (переписувач, тит. арк.). — Санкт-Петербург, РНБ, Кап. Q 15.

Літ.: Ясиновский. Ленинградкая коллекция, с. 102–104; Рамазанова. Рукописные книги, с. 54–56, № 32; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 219–220, № 255; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 94; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 375.

Головня Гавриїл, церковний співець, генерал-бас, редактор і переписувач партесних концертів (1758), укладач музично-теоретичних посібників (1767–1771), переписав два нотні ірмолої. Музичну освіту, здобув, мабуть, у Київській академії, згодом опинився у Придворній капелі в Петербурзі. Приїжджав до Києва для відбору малолітніх співачків, серед яких був Григорій Сковорода (1742). Деякий час працював у Глухові (бл. 1743–1747), де зайняв посаду свого тестя свящ. Мойсея Бугаєвського; згодом знову в Петербурзі, де у 1752 і 1762 роках переписав два українські нотолінійні Ірмолої. Підготував до друку першого нотного збірника і підручника церковного співу Росії «Предувѣдомленіє о Ірмологіи», який, проте, був відхилений; 1758 р. і 1767–1771 рр. уклав посібник «Нотного пения азбука и партесного пения начатки».

Дж.: «Во имя […] . В лѣто от Рождества Христова 1752 года. Написася в царственном градѣ Санкт-Петербурхи придворным певчим Гаврилом Головнею» (переписувач, тит. арк.). — Київ, НБУВ, ДА П. 351.

«Во славу […]. Списася в царствующем градѣ Санктпѣтербургѣ 1762 год. Списал придворній пѣвчий Гаврила Головня мца марта во вторій день» (переписувач, тит. арк.). — Санкт-Петербург, РНБ, ОЛДП, F 511.

Уклав музично-теоретичні посібники у 1767–1771 рр. — Санкт-Петербург, РИИИ, ф. 2, оп. 1, № 837.

Автор трактату Нотного пения азбука и партесного пения начатки». — Москва, РГАДА, ф. 381, № 1195.

Літ.: Безсонов. Судьбы нотных певческих книг, с. 42; Петров. Описание рукописей, вип. 2, с. 360, № 315; Вознесенский. Церковное пение, ІІІ; Никольский. Рукописная книжность, с. 120; Харлампович. Малороссийское влияние, с. 829–831; Козицький. Спів і музика, с. 78; Ясиновський. Нотні рукописи, с. 149, № 91; Гарднер. Богослужебное пение, т. 2, с. 176–177; Чудінова. Клирошани-українці Олександро-Невського монастиря, с. 58; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 432, № 894; с. 448, № 938; Цалай-Якименко. Київська школа музики, с. 410-413; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 94–95; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 375; Терещенко-Кайдан. Ірмолой Гаврила Головні.

Гомилович Димитрій, м. Бешенковичі, 1714 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сія книга глаголемая Ірмолой написан бысть в мѣстѣ Бешенковичах тоиж року 1714 мца августа дня 3. Писал Димитрій Гомиловичь» (переписувач, тит. арк.).— Санкт-Петербург, РНБ, Кап. Q.10.

Літ.: Ясиновский. Ленинградская коллекция, с. 102; Рамазанова. Рукописные книги, с. 45-47, № 27; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 306–307, № 510; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 95; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 375.

Горлецький І., священик, 1773 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «X[iędz] I. Gorłecki P. C. Chott (?) 1773» (переписувач, арк. 91 зв.). — Остріг, Історико-культ. заповідник, КН 14515.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 456, № 959; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 95; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 375.

Горняткевич Іван (Іоан), дяк, Старе Місто, 1772 р. переписав нотолінійний Ірмолой; 1773 р. дякував у Старому Самборі.

Дж.: «Конець Собором осмому гласу […]. Іоан Горняткевѣч на той час будучи дяком в Старом мѣстѣ. Року Божія 1772 мца декеврія 10» (переписувач, арк. 245 зв.) — Львів, ЛНБ, НД 114.

«Бил ту Іоан Горняткевивѣч за дяка року 1773 мца априля дня 13» — Львів, НМЛ, F 658, арк. 263.

Літ.: Jasinowśkyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, c. 416, 418, № 97, 149; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 456, № 958; с. 242, № 315; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 95; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 375.

Горошинський Іван (Іоан), дяк, с. Підставки, 1715 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: Перетц. Отчет об экскурсии семинария русской филологии в Полтаву и Екатеринослав, с. 43–44, № 2; сьогодні місце знаходження невідоме.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 307, № 513; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 95; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 375.

Горошкевич Петро, с. Пальчинці, у 1784–1785 рр. при церкві Преображення переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмолой списася рабом Божіим Петром Горошкевѣчем в веси Пальчинцях при храмѣ Преображенія Господня з печатованаго Ірмолоя Почаєвскаго […] 1785 іюня 27» (переписувач, тит. арк.) —Львів, НМЛ, F 390.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 466, № 992; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 95; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 375.

Грабовецький Феодор, ієрей, пресвітер лешнівський, м-ко Лешнів, 1670 р. при церкві Успіння переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмолой, содержащи в себѣ вся церковная пѣнѣя […]. Списася во градѣ Лешневѣ мною священнім ієреємъ Феодором Грабовецкім презвѣтером Лешневой свято Успенскій. Рукою власною року божія 1670 мца апріля дня 17» (переписувач, тит. арк.) — Львів, ЛІМ, Рук. 81.

Літ.: Свенцицкий. Опись музея, с. 26-27, № 81; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 180, № 171; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 95; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 375.

Григорій, дидаскал, державець миклашівський, с. Миклашів, 1688 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «[Си]я книга глаголемая Ярмолой списася року Божія 1688 мца октоврїя дня 10 рабом божїим Грїгорїємъ дидаскалом державцем Миклашовъским вел[ебному] отцу Василію презвитеру Гряденскому, за которий Ярмолой далъ був отець Василий священикъ Гряденский золотихъ 15 дидаскалови Миклашовскому […]» (переписувач, тит. арк. та іншою рукою на арк. 7–21).— Санкт-Петербург, БРАН, Основн. 4.7.12.

Літ.: Ясиновский. Ленинградская коллекция, с. 102; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 220, № 256; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 96; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 375.

Григорій, м. Прилуки, в школі при церкві Різдва Богородиці 1713 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ирмолой сооружися и совершися во имя отца и сына и святаго духа аминь; старанієм и коштом отчасти писанья его Андрея Петровича Чудовскаго, дьяка соборного Прилутскаго, а за отца Іоанна Магеровскаго протопопа Прилутскаго списася Року 1713 мѣсяца януарія 28-го числа подписана» (переписувач, тит. арк.); «Писася Ирмолой сей Григорієм в градѣ Прилуцѣ в школѣ при храму Рождества пресвятой Богородицы Прилуцкой. А хто бы могл єго зворовати, да будет проклят анафема року 1713 мѣсяца януарія 28 день подпісано єго» (переписувач). — Трипольский. Полтавское древлехранилище, с. 39–40, № 143; сьогодні місце знаходження невідоме.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 305, № 508; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 96; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 375.

Григорій, ієрей, 1759 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сій Ирмолой писаны 1759 иереєм Григориєм […]» (переписувач, арк. 217–220). — Санкт-Петербург, РНБ, ОЛДП, F 510.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 440, № 917; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 96; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 375.

Гучинський Гавриїл, дидаскал, с. Оліїв, при церкві Миколая у 1766–1768 рр. переписав та оздобив нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сій Ірмолой списася при храмѣ святителя Николая веси Олѣєва рабом божим Гавріилом Гучиньским дидаскалом на той час будучи веси вищ описанной [ро]ку божїя 1766 […]» (переписувач, тит. арк.); «Року 1767» з монограмою GH (переписувач-маляр, арк. 1 зв., внизу вихідної мініатюри); післямова переписувача з датою 4 листопада 1768 р. (арк. 178). — Москва, ГИМ, Син. певч. 18.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 452, № 948; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 96; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 375.

Демцун Андрій (Андрей), дяк, с. Курівці, 1745 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Конець и богу слава. W Kurowcach anno 1745 […]» (переписувач, арк. 110, наприкінці 8 гласу); «Сию книгу рекомую Ірмолой потрудихся списати многогрѣшний рабъ божій Андрей Демцун дяк на той часъ будучий у Ки(!)ровцах […] (арк. 131–133 зв.). — Львів, ЦДІАЛ, ф. Греко-катол. консисторії (ф. 201), оп. 4 в, № 71.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. № 779; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 96; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Демянович Андрій (Андрей), 1767 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Андрей Демянович, 1767, дня 11 юнія» (переписувач, арк. 48 зв.). — Варшава, BN, ms 12115 IV (аkc. 2538).

Літ.: [Балик]. Рукописи Перемиської греко-католицької капітули, с. 204, № 230; Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, с. 412, № 6; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 451, № 947; Малинина. Древнерусские церковные рукописи, с. 68–69, 60; Rękopisy cerkiewnosłowiańskie w Polsce, с. 198, № 409; Inwentarz rękopisów Biblioteki Kapituły Greckokatolickiej w Przemyślu, с. 139; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 96–97; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Демянович Іван (Іоан), дяк, Константинів, 1659 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмологіон сирѣч Осмогласник списася през мене многогрѣшнаго Іоанна Демяновича. Бивши на тот час діаком в Константинѣ градє. Лѣта божіяго на Рожденія 1659 мца мая дня 15. Сіє начало переписано внов року 1780 ден 15» (тит. арк.). — Київ, НБУВ, КПл 30 П.

Літ.: Петров. Описание рукописных собраний, 2, с. 16, № 30; Ясиновський. Нотні рукописи, с. 152, № 158; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 156, № 110; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 97; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Димицький Василій, попович, Верхнє Синевидне, 1724 р. переписав нотолінійний Ірмолой, пізніше священик у тому ж містечку.

Дж.:«Roku Panskiego 1724 Die» (переписувач, арк. 34); «Bazyly Dymyckij popowicz Syniewi[dnego] Wyrzniego» (переписувач циноброю, арк. 301 – наприкінці рукопису); у пізніших записах згадується як священик того ж містечка. — Львів, НМЛ, Q 153.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 323–324, № 559; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 97; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Добриловський Михаїл, Києво-Печерська лавра (?), у 1718–1720 рр. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ирмологіон […] тщанієм многогрѣшнаго и недостойнаго раба божія Михаила Добриловскаго. Рука бренная исписа в лѣто от созданія мира 7228 от воплощенія же бога слова 1720 мця марта дня 1» (переписувач, тит. арк.); на арк. I зв. вихідна мініятюра з датою 1718 р. — Москва, ГИМ, Син. певч. 1080.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 310, № 521; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 97; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Доброчевський Симеон, м. Крилів, при церкві Преображення у 60–70 рр. XVII ст. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмолой си ричь Осмогласнык […]; списася в богоспасаємом градѣ Криловѣ мною рабом бож[им] Симеоном Доброчевским при храмѣ Преображ[енія] господа бога нашего Ісуса Христа» (переписувач, тит. арк.). — Львів, НМЛ, F 618/І.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 164, № 131; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 97; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Добрусінський Стефан, с. Соколівка, 1675 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмолой сирѣч Омогласник […]. Списася многогрѣшным рабом божіим Стефаном Добрусінским в Соколовцѣ Року Божого 1675 мца генваря дня 23» (переписувач, тит. арк.). — Київ, НБУВ, ДА, Поч. 27Б.

Літ.: В. Березин. Описание рукописей, с. 47–48, № 27; Ясиновський. Нотні рукописи, с. 152, № 153; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 92, № 194; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 97; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Добрянський Андрій (Андрей), дяк, передмістя Судової Вишні, церква Преображення, 1748 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «В року божому тисяща сѣмсот 48 мца декеврія дня девятаго сей Ярмолой писал Андрей Добрянскій на предградію Вишенском Преображенія господня при Григорѣи Стопчіньскім, дяком будучий на той час» (переписувач, тит. арк.). — Одеса, НБ, ф. І, № 95.

Літ.: Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, с. 420, № 184; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 399, № 786; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 97–98; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Древянський Пилип (Филип), містечко Ставище Білоцерківського староства, при церкві Успенія Богородиці 1733 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Во славу […]. Списася в мѣстечку Ставыщах пры храмѣ Успенія пресвятыя Богородици […]. Сооружися сія книга в року 1733 года мця мая 14 (?) [Ф, П]илипомъ Древянскимъ» (переписувач, тит. арк.). — Київ, НБУВ, І, 5512.

Літ.: Ясиновський. Нотні рукописи, с. 147, № 46; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 378, № 721; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 98; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Дубовський Павло (Павел), ієрей і казнодія (проповідник) Спасівського м-ря в Кобрині, 1682 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сію книгу глаголемую Ірмолой списал і надал коштом і трудолюбієм своїм многогрѣшний і недостойний ієрей Павел Дубовский, казнодѣя монастира Кобринского святого Спаса […]. Лѣта божия 1682 мца марта 1 дня – Павел Дубовский» (переписувач, арк. 1–30). — Вінніпеґ, коледж Сент-Ендрю, зб. Огієнка, № 4; Gerus-Tarnawecky. East Slavic Cyrillica, с. 40–41, № 16.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 217, № 251; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 98; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Ємельянович Леон, 1746 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «[…] dokończy sey Jermołoj Roku 1746 mie[sąca] Apryla 14 dnia Leon Emeljanowicz mp» (переписувач наприкінці основного розділу, арк.172). — Санкт-Петербург, РНБ, Кап. F.12.

Літ.: Ясиновский. Ленинградская коллекция, с. 103; Ясіноўскі. Беларускія Ірмолоі, с. 51; Рамазанова. Рукописные книги, с. 29–31, № 12; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 397–398, № 781; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 98; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Єфремович Іван (Іоан), с. Корманичі, 1702 р. при церкві Богородиці переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Anno Domini 1702: Ірмолой єже єсть Осмогласник […]. Списася рабом божіим Іоанном Єфремовичом при храмѣ святой пречистой в веси в Корманичохъ року божого 1702-го мца мая дня 9» (переписувач, тит. арк.). — Львів, НМЛ, F 271.

Літ.: Jasinowśkyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, c. 415, № 87; Ясиновський. Українські та білоруські, № 489; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 98; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Жарков Євфимій, Києво-Печерська лавра, у 1865–1873 рр. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: Иадор (Илларион Ткаченко). История Киево-Печерского роспева; сьогодні місце знаходження рукопису невідоме.

Літ.: Ясіновський. Виправленння, доповнення (1), с. 190, № 1126; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 98; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Жу(и ?)дачівський Яків (Іаков) з с. Семигинова, с. Ізски, при церкві Миколая 1750 р. переписав нотний Ірмолой.

Дж.: «Ірмо[ло]гіон сирѣч Пѣснослов […]. Списася младенцем Іаковом Жудачовским из веси Семигинова; писана єсть у веси Изсках у отца Максима Маруцинича при храмѣ свяаго Николая Мирликійскаго чудотворца, року 1750» (тит. арк.). — Яворский. Исторические, с. 215; сьогодні місце знаходження рукопису невідоме.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 402, № 794; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 98; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Загоровський Йосиф (Іосиф), ієромонах, 1769 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Во славу […] написан ієромонахом Іосифом Загоровским окончил 1769 года 14 августа» (переписувач, тит. арк.). — Вільнюс, LMAVB, F–22–71.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 454, № 953; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 99; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Завадський Петро (Петр), ієрей, пресвітер, с. Тетевчиці, 1723 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ієрей Завадскій презвитер Тетевтицкій» (переписувач, арк. 207); «Конець осмому гласу ієрей Петръ Завадский. Списал року божого 1723 мца іюнія 29 дня» (переписувач, арк. 231 зв. – наприкінці 8 гласу). — Львів, НМЛ, Q 276.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, № 555; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 99; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Залавський Іван (Іоан), дяк Вишгородський, 1674 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: Бєлград, Б-ка Сербської АН, ms 64.

Літ.: Стояновиђ. Каталог рукописа, с. 40; Petrovič. A Liturgical Anthologi; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 192, № 193; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 99; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Залеський Григорій, переписувач і маляр-ілюстратор, м. Золочів, 1695 р. переписав й оздобив нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Григорій Залієскій» (арк. 472 зв., підпис у післямові), «1695 [рік]» (арк. 473), підпис у післямові «Ко читателю» (арк. 472 зв., 473); підписи Григорія Залєського як маляра-ілюстратораа в мініатюрах — Львів, ЛНБ, МВ 417.

Літ.: Петрушевич. Сводная летопись, 1, с. 248; Гординський. Рукописний Ірмологіон; Голубець. Малярі-василіяни, с. 460; Жолтовський. Словник-довідник, с. 204; Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 53–54, № 88; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 243–244, № 317; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 99; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Заплатинський Матфей, переписувач і маляр-ілюстратор, Дорогиничі (?), у 1651–1653 рр. переписав й оздобив нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ирмолой со богом починаєтся […]. Изобразися в Доро[гини]чох (?) Рок бож[ого] 16[53] мца марта 4 дня» (переписувач і маляр-ілюстратор, тит. арк.); в мініятюрах записи імені маляра-ілюстратора Матфея Заплатинського (арк. 347). — Львів, ЛНБ, БА 275.

Літ.: Ясиновський. Нотолінійні рукописи, 65, № 117; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 153–154№ 105; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 99; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Зари[цький ?] Михаїл, 1750 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Во имя Отця […]. списал Михаил Зари[цький ?, далі обірвано] за старанієм Іоана Киселевского року божія 1750 мца марта […]», запис замовника Івана Киселевського (арк. 8–44). — Київ, НБУВ, І, 2834.

Літ.: Е. Сецинский. Музей, с. 72, № 61; Ясиновський. Нотні рукописи, с. 145, № 13; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 401, № 790; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 99; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Захарій, піп брусленовський, 1630 р. переписав нотолінійний Ірмолой, згодом ще декілька рукописів: 1635 р. як священик Михайлівської церкви у с. Бруслинові Євангеліє тетр, 1643 р., ймовірно, Апостол, що зберігається на Афоні; 1650 р. в Адріанополі Псалтир з доповненнями для ієромонаха Давида, який викупив його з татарського полону, ймовірно, оздобив у 1634 р. Євангеліє з Нового Каменя на Волині, яке переписав Георгій Дашкевичем, в якому в ініціальній літері закомпонована приписка: «помяни господи многогрѣшного Захарія».

Дж.: «Року 1630 первого июниє. Многогрѣшны Захарий попъ Брусленовъскіи рукою грѣшною» (переписувач в мініятюрі, арк. 267); монограма переписувача «З.П.П.Б.», яку можна прочитати як «Захарій П [прізвище] піп брусленовський (арк. 304). — Варшава, BN, 12055 І (аkc. 2932).

«Сия книга, рекомая Євангеліє-тетръ, списася многогрѣшнымъ рабомъ божиємъ Захаріємъ, попом Захаріємъ, попом брусленовски[мъ] року божого тисяча шестьсот тридцать пятого. Брусленон (sic.!)» (переписувач і маляр-ілюстратор, в рамці, що оточує зображення єв. Марка), «Списася многогрѣшнымъ рабомъ божиємъ Захариємъ попомъ брусленовскимъ святомихайловскимъ в мѣстѣ Брусленовѣ, за кроля четвертого польского Владислава и за пана Максимияна [!] Сѣравского» (переписувач, посторінковий запис), 1689 р. книга була передана в Дерманський м-р. — Зберігалося у Волинському єпархіяльному древлехранилищі в Житомирі; Перетц. Отчет об экскурсии семинария русской филологии в Житомир, с. 62–63.

Апостол 1643 р. —Афон, Хіландар, ms 106; 4 арк. зберігаються в Санкт-Петербурзі, РНБ, F.I.611; книгу 1702 р. оправив Герасим, родом русин.

Псалтир з доповненнями 1650 р. в Адріанополі для ієромонаха Давида, який викупив його з татарського полону. — Афон, Велика Лавра, ms Z–29.

Євангеліє 1634 р. з Нового Каменя на Волині, переписане Георгієм Дашкевичем, оздобив (?) піп Захарій — в ініціяльну літеру вкомпоноваоа приписку: «помяни господи многогрѣшного Захарія». — Запаско. Українська рукописна книга, с. 93; Запаско. Ошатність, с. 102.

Літ.: [Балик]. Рукописи Перемиської греко-католицької капітули, с. 240, № 620; Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, с. 413, № 49; Боянівська. Переписувачі книжок, с. 14; Ясиновський. Українські та білоруські, № 45; Славянские рукописи Афонских обителей, с. 41, № 48 (Апостол), с. 249, № 645 (Псалтир); Rękopisy cerkiewnosłowiańskie w Polsce, с. 199, № 411; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 99–100; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376; Ясіновський. Виправленння, доповнення (3), с. 234–236.

Заячинський Ілля (Ілия), син Лукияна, піддячий, у с. Перевод при церкві Різдва Богородиці 1755 р. та в с. Васьківцях при церкві Успенія 1760 р. переписав два нотолінійні ірмолої.

Дж.: «Ірмоліон(!) сырѣч Осмогласникъ […]. Списася Малороссыйскаго Нѣжинскаго полку вотчины бунчукового знатнѣйшого товариша єго милости пана Іякова Жураковского; в селѣ Переводѣ при храмѣ рождества пресвятыя владичицы нашея богородыци и прысно дѣвы Марыи. Октября 14 1755 года. Выпысал сыю книгу глаголемую Ірмолой трудолюбыєм многогрѣшный раб Божый Ілыя Лукиянов Заячинскый на тот час в селѣ Переводѣ поддячим будучый» (переписувач, тит. арк.). — Київ, НБУВ, І, 7465.

«Ирмолой или Осмогласящый […]. Выписан Малоросыйскаго Прилуцкаго полку Сребряной Сотнѣ в селѣ Васковцях при храмѣ Успенія Богоматере. Тысяща сем сот шесть десятого года мѣсяца іюля 16 дня. Виписан Ілыєю Заячынским» (переписувач, тит. арк.). — Москва, РГБ, Разум. 98.

Літ.: Щеглова. Описание рукописей, с. 9–10, № 27; Собрание Д. В. Разумовского, с. 117–118, № 98; Ясиновский. Певческие рукописи, с. 296, № 25; Ясиновський. Нотні рукописи, с. 147, № 64; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 436, № 905; с. 441, № 921; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 100; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Збурський Іван (Іоан), з Бучача, 1689 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сыя кныга глаголемая Ирьмолой списася мною многогрѣшным Іоаном Збурскимъ з богоспасаємого града Бучача рок бож 1689 мця февраля дня 9» (переписувач, арк. 3). — Львів, Музей НАП, Д. 265.

Літ.: Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, с. 419, N 182; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 221, № 258; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 100–101; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Зерашкевич Анатолій, родом з Яворова, ієромонах Домашівського м-ря, де 1699 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Roku 1699 miesąca marca d[nia] 7 dokączyłem w monastyru Domaszowskim. Ieromonach Anatoli Zeraszkewicz rodem z Jaworowa» (переписувач, арк. 258). — Львів, НМЛ, F 613.

Літ.: Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, с. 415, № 95; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 249, № 331; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 101; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Золочовський Ісаакій, ієромонах, 1645 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ієромонах Исаакий Золочовский, m[anu] p[ropria]» (переписувач, арк. 382 зв.); «Слава Господу Богу изволившему начати совершыти сию книгу Ирмолой на спасеніє поющим на нен и мнѣ дажи отпущеніє грѣхов писиному мин. Anno Dom[ini] 1645. Сию книгу написах аз многогрѣшный ієромонах Иса[далі стерто] рукою власною, m[anu] p[ropria]. Року Божия 1645» (переписувач циноброю, арк. 405 зв.). — Санкт-Петербург, РНБ, Пог. 381.

Літ.: Ясиновский. Ленинградская коллекция, с. 102–103; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 124, № 48; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 101; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Іван (Іоан), з Підлісок, с. Містичі, 1660 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: Бєлград, Сербська Патріарша б-ка, № 39.

Літ.: Jasinowśkyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, c. 420, № 189; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 158, № 113; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 101; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Іван (Іоан) Я. П. С., младенець, попович, с. Селиська, при церкві Покрови у 1723–1724 та 1726 рр. переписав два нотолінійні Ірмолої.

Дж.: «Ірмолой сирѣч Осмогласні Єлински же Параклит […] благословенієм бого любиваго єпископа Ієроніма рукодѣлієм младенца Іоана при храмѣ Покров пресвятыя Богородица в селѣ Селисках совершенъ издасть в лѣто бытія міра 7132, от воплощені же Господня 1724» (переписувач, тит. арк.); «1723 [року]. І.[оан] Я. П.[опович] С.[елиський]» (переписувач, арк. 32 зв.). — Львів, НМЛ, F 454.

«Ірмолой сирѣч Осмогласні Єлинский же Параклі[ти]ки […]. Рукодѣлієм раба божого Іоана при храмѣ Покрова пресвятыя Богородица в селѣ Селісках совершенѣй здеже в лѣто бытія міра 7134, от воплощенія Господня 1726» (переписувач, тит. арк.). — Перемишль, MNZP, st.-cerk. 4614.

Літ.: Jasinowśkyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, c. 415, № 78, 91; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 323; № 558; с. 369–370, 699; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 101; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Ілинський Кирило, Давид Городок, 1713 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Починаєтся с богом сія книга рекомая Ірмолой […]. Начася писати в градє Давыд Городку року 1713 мца іунія дня 26. Трудом и тщанієм многогрѣшнаго раба божого Кирилла Иллинскаго» (переписувач, тит. арк.). — Київ, НБУВ, І,7469.

Літ.: Щербаківський. Нові придбання рукописного відділу; Ясиновський. Нотні рукописи, с. 148, № 68; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 304, № 505; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 101; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Йона (Іона), ієромонах, у 50-х роках XVII ст. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Jieromonach Jiona ręką swą», тобто переписав пізнішу частину Ірмолоя: (переписувач, арк. 239). — Мінськ, НББ, 091/283, арк. 236–271.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 106–107, № 14; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 101–102; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Йосифов (Іосифов) Діонисій, с. Попівка, при церкві Михаїла 1789 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Въ честь и славу […] в грабствѣ Лисянском в добрах я.в.п. гетмана Бранѣцкого в ключи Фа[ст]овецком в селѣ Поповцѣ при храмѣ святого архистратига Христова Мїхаила 1789 года марта 11 окончен, Діонисій Іосифов» (переписувач, тит. арк.). — Київ, НБУВ, Універс. 21 М./183.

Літ.: Маслов. Обзор рукописей, с. 11, № 21; Ясиновський. Нотні рукописи, с. 152, № 156; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 468, № 999; Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 102; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 376.

Калинович Пантелеймон, м. Бовшів, 1690 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Списася недостойним рабом божіим Пантелеймоном Калиновичем в Болшовѣ. Року 1690 мца іюнія дня 30» (переписувач, наприкінці, арк. 344). — Львів, ЛНБ, НД 112.

Літ.: Свенцицкий. Церковно- и русско-славянские, с. 381, № 69; Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 35–36; № 39; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 222, № 260; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 102; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 377.

Калістрат, монах, Драгомирнський м-р, 1769 р. переписав нотолінійний Осмогласник.

Дж.: «Осмогласник греческій на россійскіє ноти Кієвопечерскія Лавры монахом Каллістратом преведенный и о єго ж в ползу хотящым греческому пѣнію обучатися в монастир Драгомир уже третим и послѣдным преписанієм в Молдавіи [1]769 [года] іюния 30» (переписувач, тит. арк.).— Київ, НБУВ, КПл 40 П.

Літ.: Петров. Описание рукописных собраний, вип 2, с. 17, № 40; Ясиновський. Нотні рукописи, с. 153, № 168; Ясиновський. Українські та білоруські, № 951; Цалай-Якименко, Я. Михайлюк. Нотолінійний Осмогласник з молдавського монастиря Драгомирна, с. 213-234; Осмогласник Каллістрата з молдовського монастиря в Драгомирні; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 102; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 377.

Камінський Федор (Феодор) Андрійович, с. Лутище, 1768 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Во славу […] списася сія книга Ірмолой сирѣчь Осмогласник […] в богоспасаємом селѣ Лутищахъ рабом божіим Феодором Андреєвим Камѣнским. Року 1768 марта 28 дня» (переписувач, тит. арк.). — Харків, НБУ, 1722 С., № 755.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 452, № 949. Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 102; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 377.

Канчуз(ц)ький Кирило-Климентій Петрович, ієромонах, уставник, Спасівський м-р, у 1657 і 1663 роках переписав два нотолінійні ірмолої. 1661 р. переписав збірку полемічних творів, у складі якої найповніший уклад творів Івана Вишенського. Бував у Почаївському м-рі, де вписався до пом’яника.

Дж.: «Ірмолой […]. Списася року Божого 1657 мца априля дня 20 […] а во обителѣ Преображенія» (переписувач, тит. арк.); «Доздѣ. Єже по бозѣ. Конець і совершеніє прият книга сія глаголемая Ірмолой […]. Року божого 1657 мца априля дня 20 начася. Соверши же ся того ж року мца іюля 10 дня рукодѣлієм многогрѣшнаго раба ієромонаха Кирила Петровича Канчузкого […]» (переписувач, прикінцеві арк. 278 зв.–279); «Многогрѣшный ієромонах Кирил Канчузкий писалъ» (арк. 278 зв.). — Варшава, BN, ms 12693 ІІІ (аkc. 10781).

«Доздѣ єже по бозѣ совершеніє пріят сія книга рекомыя Ієрмолой в лѣто от воплощенія сина божія 1663 мца іюля дня 17. В обители святого Спаса […]. Списася многогрѣшным ієромонахом Климентієм Канчузким. На той час уставником святого Спаса будучим […]» (наприкінці післямови переписувача, 1 арк. в арх. Франка). — Львів, ЛНБ, НТШ 164; Київ, ІЛ, арх. Франка 4823, арк. 47.

«Сей упис ієромонаха Климентія Канчузького. Помени Господи Петра, Єлену (батько і мати), Николая, Марію […]» — Запис у Пом’янику Почаївського м-ря, що дійшов у копії 1755 р., Львів, ЦДІАЛ, ф. 201, оп. 4 б., спр. 271, арк. 31.

«Писал многогрѣшный і недостойный раб ієромонах Климентій Канчузкій в обители святого Спаса року божія 1661 мца марта дня 6 совершися» — полемічний збірник, у складі якого знаходиться найповніший список творів Івана Вишенського, Львів, ЛНБ, МВ 3, арк. 68 зв.

Літ.: Франко. Кінцеві записи в староруських рукописах; Ясиновський. Нотолінійний Ірмолой з колекції Івана Франка; Jasinowśkyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, c. 414, 418, № 71, 143; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 155–156, № 109;с. 171–172, № 148; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 102–103; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 377.

Кирилов Філарет, киянин, чорний священик, постриженець Ніжинського м-ря, 1671 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Року Божого нарож[дения] 1671 мца мая 21 на К[еса]ря Констан[ина] написан сей гл[ас] в д[е]н ндл черный священик Филарет Кирилов Кіовлянен постриженец м[о]н[ас]т[и]ря [в] Нѣжинску. Рукою власною (переписувач, арк. 187 зв.). — Санкт-Петербург, ДА, 223 Р.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 187–188, № 186; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 103; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 377.

Кирилов Яків (Іаков), реєнт Покровської церкви, м. Охтирка, 1777 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ирмологий или чинноє пѣниє по знамению києвскому, а наречию великороссийскому […]. Написася книга сия тщательним коштом ахтирского покровского реєнта Іакова Кирилова 1777 р. Іюня 8 дня […]» (переписувач. арк. 201). — Каталог выставки XII Археологического съезда в Харькове, с. 9, № 17, сьогодні місце знаходження невідоме.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 462, № 980; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 103; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 377.

Китович Димитрій, с. Святе, 1763 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Во славу […]. Написася книга сія Ірмологій в лѣто от сотворенія міра 7271. От Рождества же по плоти Бога слова 1763. S. Dymitri Kitowicz» (переписувач на тит. арк.). — Київ, НБУВ, І, 7468.

Літ.: Ясиновський. Нотні рукописи, с. 148, № 67; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 449, № 941; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 103; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 377.

Кіянський Василій, при церкві Введеня пресв. Богородиці у 2 чв. XVIII ст., 1747 і 1754 рр. переписав три нотолінійні ірмолої.

Дж.: «Bazyly Kianski S.» (переписувач, арк. 146). — Львів, НМЛ, Q 204).

«Сыя книга глаголемая Ірмолой […]. Списася во веси […] при храмѣ В. П. Богородици 1747 мця марта дня 3 мною многогрѣшнымъ и недостойнымъ р. б. Василієм Кіянским» (переписувач, тит. арк.). — Львів, НМЛ, Q 220.

«B. Kianski 1754 juni 24; конець 1-му гласу» (переписувач, арк. 45 зв.). — Львів, ЛІМ, Рук. 211.

Літ.: Jasinowśkyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, c. 416, 419, № 111, 177; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 347, № 627; с. 398–399, № 783; с. 435, № 902; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 103; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 377.

Клименкова Пелагея, дівиця, хутір Церковниця біля м-ка Янполь, переписала нотолінійний Ірмолой.

Дж.: Чернігів, АЛ 981 (інформація Олександри Цалай-Якименко).

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. № 946; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 104; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 377.

Клюбовський Порфирій, ієромонах, Битенський василіянський м-р, 1795 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмологіон […]. Трудомъ же ієромонаха Порфирія Клюбовскаго чина святаго Васілія Великаго, въ монастирѣ Бытенскомъ исписанъ лѣта от рождества Христова 1795» (переписувач, тит. арк.). — Москва, ГИМ, Син. певч. 510.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 472, № 1014; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 104; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 377.

Кобринський Андрій (Andrej), 1705 р. переписав Ірмолой.

Дж.: «Andrej Kobryński» (переписувач, арк. 147 зв., наприкінці 7 гласу); «Andrej Kobryński spisał ten Jarmołoj 1705 r. ręką własną […]» (вкладний арк. між арк. 52–53). — Стрий, КМ, Стд. 8–20.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 300, № 491; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 104; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 377.

Ковалевський Григорій, Дорогобузький Успенський м-р, 1760 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Въ славу […] написася книга сія глаголемая Ірмологіонъ […] в обытели свято Успенской Дорогобуской архімандіри при […] архімандріти кир Ігнатія Улѣнскаго Ч.С.В. Великаго чесному отцу Гервасію Романѣцкому власне принадлежить. Року Божого 1760 мца октобрия дня 12. Схощех ли и художника книгі сея узнати: азъ многогрѣшный недостоный издал книгу сію Грігорій Ковалевскій и прошу простити: не аггла бо рука писа, но грѣшнича» (переписувач, тит. арк.). — Харків, ХНБ , 819125.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 441, № 920; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 104; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 377.

Козачковський Трофим, священик, с. Орловець, у 1799 і 1801–1810 рр., переписав два нотолінійні ірмолої.

Дж.: «Предисловіє […]. Всенижайший въ трудахъ Трофим Козачковскій въ селѣ Орловцѣ. Року 1799. Отцу Димитрію настоятелю села Моринець» (переписувач — передмова). — Москва, ГИМ, Син. певч. 774

Інший Ірмолой переписав на прохання ієромонаха постриженця Виноградського Успенського м-ря Іринарха Плигача, при архимандриті Києво-Печерської лаври Серапіоні та ігумені Варсонофію, с. Орловець, Трофим Козачковський (переписувач, арк. 248 зв. — післямова). — Київ, НБУВ, ф. 177, № 69.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 472–473, № 1017; с. 848, №, 1067; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 104; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 377.

Колєжинський Де[мян], дидаскал, передмістя Олики Залісоче, при церкві Стрітеня 1730 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ирмолой сирѣч Осмогласнык […]. Списася [многогрѣш]ным рабом божіим Де[міаном] Колєжінским и на той час будучи дидаскалом Пречистого Стрѣтенія Господня [при велеб]ном отцу Фили[пу] кошт[ом] Кульчицко[го] на предградіи О[лики] Залѣсочу Року 1730» (переписувач, тит. арк.). — Перетц. Отчет об экскурсии… в Житомир, с. 20, 127; сьогодні місце знаходження рукопису невідоме.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 375, № 714; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 104; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 377.

Компайський Артемій, ієромонах, Троїце-Сергієва лавра, 1756 р. переписав два українські нотолінійні ірмолої.

Дж.: «Во славу […]. Списася книга сія Ірмологій в святотроєцкой Сергієвой Лаврѣ ієромонахом Артемієм Компайским. Написал оную по обѣщаніє своєму в свято-Ніколаєвскій Пустинно-Кієвскій монастир в храм святителя Христова Ніколая на всегдашніє употребленіє 1756 года» (переписувач, тит. арк.). — Київ, НБУВ, І, 5552.

«Во славу […]. Списася книга сія Ірмологій за благословенієм єго высокопреподобіє святотроєцкія Сергієвія лавры отца Архімандрита Афанасія Волховского ієромонахом Артемієм Компаиским 1756 года» (переписувач, тит. арк.). — РГБ, Тр.-Серг. 457.

Літ.: Леонид. Описание славяских рукописей, с. 154, № 457; Ясиновський. Нотні рукописи, с. 147, № 48; Ясиновский. Певческие рукописи, с. 298, № 29; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 436–437, № 9078 с. 437, № 908; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 105; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 377.

Корейша Максим Васильович, 1669 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Конец 3-му гласу Максим Василєвич Корейша» (переписувач, арк. 118); на арк. 236 зв. дата 1669 рік (переписувач, внизу прикраси). — Мінськ, НББ, О91/316.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 179, № 169; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 105; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 377.

Космачевський Лукян, у 2 чв. XVIII ст. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Предословіє […]. Лукян Космачевський» (переписувач, арк. 2 — передмова-титулярій). — Київ, НБУВ, ф. 30, № 16.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 328, № 572; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 105; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 377.

Коцовський Тимофій, переписувач і художник-ілюстратор, в кін. XVII ст. переписав частину нотолінійного Ірмолоя,

Дж.: Монограма «T. K.» і запис «Timotheus Kocoski m[anu] p[ropria]» (переписувач, арк. 34 — в ініціялі та мініятюрі); «Timis Kocowski» (переписувач, арк. 69 — в ініціялі та мініятюрі); «Timotyo Kocowski» переписувач, (арк. 191). — Львів, ЛНБ, МВ 1296.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, c. 227, № 273; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 105; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 377.

Крамаренко Павло, священик, на поч. XIX ст. переписав Ірмолой.

Дж.: «Книга сия Єрмологий написана собственноручно священником Павлом Крамаренко» (переписувач, на форзацному арк.). — Москва, ГИМ, Син. певч. 1085.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 481–482, № 1058; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 105; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 377.

Крейницький Йосиф (Іосиф), попович гладишівський, дидаскал, пізніше ієродиякон, ієрм., Лаврівський м-р, 1673 і 1677 (переписав два нотолінійні ірмолої. Походив з лемківського села Гладишова, де його батько був священиком, який, походив з недалекого містечка Криниці. Вчителював у школі при церкві Миколая м-ка Заславля на Волині. Постриг прийняв у Лаврівському м-рі. Тут 1678 переписав «Поученія Теодора Студита». Згодом Ірмолой 1673 р. подарував своєму родичеві Андрієві Крейницькому[1] «для науки» в рідне с. Гладишів, звідки рукопис надійшов 1926 р. до Національного музею у Львові. 1680 р., мабуть, той сам Йосиф Крейницький був пресвітером у м-ку Винниках під Львовом, про що свідчить вірш на плащаниці. 1687 р., здається, того ж самого Йосифа Крейницького бачимо ігуменом Гадяцького Красногорського Миколаївського м-ря. Ймовірно, був знайомий з Дмитром Тупталом, якому подарував Ірмолой 1677 р.

Дж.: «Рок[у] 1673 мца мая. Списася сія книга, г[лаго]лемая Ірмолой напѣлу руского, мною смиренным ієромонахом Іосифом Крейницким законником ієро[монахом] Лавровским. А на той час поповичом Гладышовским, с повѣту Бѣцкого, тогдѣ дидаскалом будучим на Волыню в мѣстѣ называємом Заславлю при храмѣ святого архієрея Христова Николая.[…]. На що для певности и ваги печать свою законную притиснулем [на місці печатки дірка] и рукою своєю власною подписалемся. Дѣялося в Лавровском монастыры при храмѣ преподобного Онофрія. Который то святый сам свѣдителем єсть. Смиренный ієромонах Іосиф Крейніцкій попович Гладышовский (переписувач, арк. 286); «Ієромонах Іосиф клегіярх Лавровскій» (переписувач, арк. 300). — Львів, НМЛ, Q 361.

«Ірмолой напѣву болгарского имѣя в себѣ различныя пѣнія по грецку и по руску на утрени і на литургии. Списася сія книжка недостойным ієродіяконом Іосифом Крейницким року божого 1677 юля 16 дня рукою своєю власною» (переписувач, тит. арк.); «Написася сія книжица церковный Ірмологій ієродіяконом Іосифом Креин[ицьким] (переписувач, арк. 117 зв.); «Многогрѣшный ієродиякон Іосиф Крейніцкій. Доздѣ єже по бозѣ. Конець. И совершеніє книги сея Элелсыя (!) Ірмолой. Совершися року 1677 юля 20 дня» (переписувач, арк. 125). — Санкт-Петербург, РНБ, Титов 1902.

«Слава богу давшему начати и совершити амин. Совершися сїя книга глаголемая Студит Рок 1678 септеврїя 21 во святой Обители Лавровской при храмѣ преподобнаго отца нашего Онофрїа за ігумена ієромонаха Інокентіїя Гошовского рукою многрѣшного уничиженнаго и непотребнаго во іноцех поса”внего(?) Іосифа Крейницкого законника своих Обители святой Лаврской. Молюже, понеже не аггелъ писал но члвкъ грѣшен и рука бренна выже Христолюбци духом кротости исправляйте» (арк. 145). — Львів, ЛНБ, МВ 1260.

Вірш на плащаниці:

«Іосиф Крыницкій

Пресвитеръ Винницкій,

Въ скорбяхъ плащаницю справилъ,

Абы ся ихъ збавилъ,

До монастыря Куликовского

Межи ставом, до паненского, р. 1680». — Петрушевич. Сводная летопись, І, с. 589.

1687 р., здається, був ігуменом Гадяцького Красногорського Миколаївського м-ря. — Барсов. Описание актов архива Марковича, с. 11.

«Куплена в 1882 в Ростове за 15 р. Рукопись принадлежала Св. Димитрию Ростовскому» (запис Титова на палітурці). — . Санкт-Петербург, РНБ, Титов 1902.

Літ.: Площанский. Лавров, село і монастир в Самборском окрузи, с. 336; Петрушевич. Сводная галицко-русская летопись. Дополнения, с. 589; Титов. Описание славянских рукописей, т. 1, ч. 2, с. 430, № 719; Ясиновский. Ленинградская коллекция, с. 103–104; Ясиновський. З історії, с. 111, 113; Jasinowśkyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, с. 407, 420, № 187; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 189–190, № 190; с. 211–212, № 241; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 105–106; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 377–378; Ясіновський. Українська музика доби Мазепи, с. 214–217.

Ксєнжомостський Стефан, художник-ілюстратор, с. Мальчиці, у 1750–1757 і 1757 рр. переписав два нотолінійні ірмолої.

Дж.: «Написа року 1757. Стефан Ксієнжомосцкій» (переписувач, арк. 76 зв., в мініятюрі); «Во Малчицахъ. 1750, мца авгу[ста] 1» (переписувач, арк. 3 зв. – в мініятюрі). — Львів, НМЛ, F 661.

«Слав[а] Богу, давшему начати и скончити книгу сїю рекомую Ірмолой 1757 [року], мца октоврія дня 2. Р.Б. Стефан Ксієнжомосцкий» (переписувач, арк. 142 зв. – останній прикінцевий). — Львів, НМЛ, F 161.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 437–438, № 909; с. 438, № 911; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 107; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 378.

Кузмяк Петро, скопіював 1841 р. нотолінійний Ірмолой Івана Югасевича 1809 р. для церкви с. Фольварк на Спіші.

Дж.: Папп. Розвій, с. 185.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 487, № 1081; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 107; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 378.

Куликович Тимофій, священик, м. Білий Ковель Оршанського пов., при братській церкві Івана Предтечі 1652 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Иермолой си рѣчь Богоугодныє пѣсни […] сооружися в богоспасаємом градѣ Бѣлом Ковлю в повѣтѣ Оршанском[…] през многрѣшнаго господна отца Тимофея Куликовича священник церкви Братской Благочестивоє на имя заложонной Рожество святаго Іванна Предтечи; року 1652 мца августа дня 7» (переписувач. тит. арк.). — Москва, ГИМ, Син. певч. 1368.

Літ.: Разумовский. Церковное пение, с. 115, 174; Леонид. Описание, с. 59, № 120; Амфилохий. Описание, с. 108, № 39; Ясіноўскі. Беларускія Ірмалоі, с. 51; Ясиновський. Українські та білоруські, c. 153, № 104; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 107; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 378.

Купар Василій, младенець, потім студент права, с. Лоза, 1804 р. переписав нотолінійний Ірмолой, пізніше вивчав право у м. Варад (Арад) в Румунії.

Дж.: «Во славу […]. Списася Ірмологіон сей рабомъ Божіим младенцем Василієм Купаръ, когда учился шестьнадцатого року спѣвати Ірмологіон у дяка Греблянскаго старосты Михаила, тогда на семъ Ірмологіонѣ учился писати Ірмологіон сей, который почалъ и скончил вѣ си(!) Лозѣ року Божаго от Рождества Христоваго 1804 мця мая 24 дня» (переписувач, тит. арк.); 1814 р. подарував цей Ірмологіон до церкви с. Лози, «колы йшол до великаго Вараду учити права» (переписувач, арк. 45–52).— Ужгород, НБУ, Рук. 561.

Літ.: Микитась. Давні рукописи, ч. 2, с. 46, № 378-Д; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 482, № 1061.

Левицький Іван (Іоан), попович, с. Хоцень, у 70-х рр. і наприкінці XVIII ст. переписав два нотолінійні ірмолої; переписував також духовні пісні та ін. релігійні тексти.

Дж.: «Конець гласу осмому. I. Lewicki» (переписувач циноброю, арк. 196 зв.) — Львів, ЛНБ, БА 123.

«Янъ Левицкій. П.[опович] Х.[оценьский]» (переписувач, арк. 16 зв.) — Львів, ЛНБ, Петр. 174 (Ірмолой).

1777 р. розпочав переписувати Хоцєнський співаник «Pieśni świeckie pana Jana Lewickiego popowicza chocieńskiego» — Львів, ЛНБ, НТШ 367; переписав також збірочку різних виписок і цитат з Святого Письма, календарних статей, лікарських рецептів та ін., до якої доданий першодрук пісень до Почаївської Богородиці з нотами з бл. 1773 р. — ЛНБ, Петр. 233 (див. факсимільну публікацію Пісні до Почаївської Богородиці, с. 43–78).

Літ.: Свєнціцкий. Опис рукописів, с. 148, № 96; Гнатюк. Хоценський співаник Левицьких; Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 62, № 108; Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, с. 419, № 166; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 455, № 956, с. 469–470, №1005; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 107–108; Медведик. Іван Левицький; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 378.

Левицький Михайло (Михаїл), Перемишль, Дяко-учительський інститут, 1838 р. переписав нотолініний Ірмолой; переписував також духовні пісні, зокрема Хоцєнський співаник 1832 р.

Дж.: «Roku Pańskiego 1838 w Instytucie Przemyslskim Michaił Lewicki mp» (переписувач, арк. 12 зв.). — Львів, ЛНБ, Петр. 206.

1832 р. завершив переписувати Хоценський співаник. — ЛНБ, НТШ 367; у 1829–1832 рр. переписав ще один збірник духовних пісень — ЛНБ, Петр. 163.

Літ.: Свєнціцкий. Опис рукописів, с. 148, № 97; Гнатюк. Хоценнський співаник Левицьких; Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, с. 419, № 169; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 487, № 1078; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 108; Медведик. Михайло Левицький; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 378; Ірмолой Михайла Левицького.

Левицький Феодор, с. Міхунки Польові Межибізького ключа, 1752 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмологіон сирѣч Пѣснослов […] в веси Мыхунках Польовых прі храмѣ святой великомученици Параскевіи. Року божія 1752 мца октоврія дня 18. Сей Ірмолой списася Феодором Левѣцкым в Ключу Межибозком» (переписувач, тит. арк.); «Ф[еодор с] Богом конець Ирмолою, Року божія 1752. Л[евицкий]» (переписувач, арк. 172 зв.) — Москва, РГБ, Лукаш. 78.

Літ.: Щапов. Собрание И. Я. Лукашевича, с. 67–68, № 78; Ясиновський. Певческие рукописи, с. 296, № 24; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 433, № 896; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 108–109; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 378.

Леонтій, попович паволоцький (с. Паволоч, тепер Попільнянського р-ну Житом. обл.), при Успенській церкві, 1723 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Исписася рабом божіим Леонтієм сей Ярмолой поповичем Паволоцким при храмѣ святаго Успенія Пресвятой Богородици Року Божія 1723 мца декеврия дня 17» (переписувач, арк. 142 зв. — наприкінці осмогласного розділу циноброю) — Київ, НБУВ, ДА 102 Л.

Літ.: Лебедев. Рукописи, с 43-44, № 102; Ясиновський. Нотні рукописи, с. 151, № 129; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 322, № 554; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 109; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 378.

Леонтій, священик, c. Колмички, при церкві Варвари, 1750 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сія книга глаголемая греческий Ирмолой церкви святія великомученици Варвары протопопіи Роменской села Колмички. Списано и дано во вѣки к сей церквѣ, а писано трудами и коштом сего ж храма первим съвященником и пресивтером Львомъ многогрѣшным 1750 года ноября 1 илеже окончена» (тит. арк., пізнішого часу); запис переписувача (через сильний обріз арк. запис читається погано): «[…] Ірмолой списася трудами и коштомъ мною много грѣшним […] священиком и пресвитером села Колмички церкве храма святія велико мученици Варвары и дана мною ж священником Леонтієм во вѣчніє часи до сей же церкви Колмицкой […] Варвары […]» (арк. 837). — Москва, ГИМ, Син. певч. 1077.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 402, № 792; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 109; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 378.

Липницький Григорій, 1755 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «[…] отцем Григорієм Липницким списан року божія 1755-го. Липницкий» (арк. 77 зв.–84 зв.). — Львів, НМЛ, Q 335.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 436, № 906; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 109; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 378.

Липський Ієрофей, ієромонах, Києво-Печерський м-р, 1701 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмолой […] Написан в обы[тели] святой Печерской тщанієм и трудом ієром’ Ієрофея Липского року 1701 сенте[бря] 1» (переписувач, тит. арк.) — Москва, РГБ, Разум. 95.

Літ.: Собрания Д. В. Разумовского, с. 115–116, № 95; Ясиновский. Певческие рукописи, с. 294, № 18; ; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 298, № 488; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 109; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 378.

Литвинський Петро, бакалавр, м. Кристинопіль, при церкві Георгія, 1760 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сія книга глаголемая Ірмолой […]. Списася при храмѣ святаго велико мученика и побѣдоносца Христова Георгія во градѣ Кристинополѣ Року Божія 1760 мною многогрѣшным рабом Петром Литвѣнским на той час будучи бакаларом в Кристинополю мця януарія дня 12» (переписувач, тит. арк.). — Варшава, BN, ms 12113 III (аkc. 2525).

Літ.: [Балик]. Рукописи Перемиської греко-католицької капітули, с. 217, № 204; Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, с. 412, № 3; Ясиновський. Українські та білоруські, c. 443, № 923; Малинина. Древнерусские церковные рукописи, с. 67–68; Rękopisy cerkiewnosłowiańskie w Polsce, c. 176, № 364; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 109; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 378; Inwentarz rękopisów Biblioteki Kapituły Greckokatolickiej, c. 138.

Ло[-и]моревич Іван (Іоан), 1741 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Jan Lomarewicz» (переписувач, арк. 89); «Finis […]. 1741 anno J. Lymorewycz» (переписувач, арк. 172 зв.). — Івано-Франківськ, Художній музей, Ст. 20.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 390, № 760; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 110; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 378.

Лукашевич Яким (Іоаким), м. Березне, при церкві Успенія, 1720 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Koniec hłasu semoho» (переписувач:, арк.186), «Koniec so bohom amen. Jakim Łukaszewicz pisał ten iarmołoj» (переписувач, арк. 219 зв. — наприкінці 8 гласу); «Сей Ирмолой списал раб божій Иоаким Лукашевич в градѣ Березном при храмѣ успенія пресвятѣй богородиці за цину пулосма золотого що утра н’него. Року Божаго 1720 мца июня 17» (переписувач, арк. 264) — Санкт-Петербург, РНБ, Кап. Q.65.

Літ.: Ясиновский. Ленинградская коллекция, с. 103; Рамазанова. Рукописные книги, с. 82–83, № 82; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 312–313, № 527; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 110; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 378.

Ляшецький Іван (Іоан), м. Яворів, 1729 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ирмолой или Собраніє […] . Написася тщанієм и коштомъ ихъ мосцества П. П. братс[ва] великого Пред градія Яворовскаго до храму Успенія пресвятый Богородици. Року божія 1729 мца […] многогрѣшный Іоанъ Ляшецкий пис[ав]. […] (переписувач, тит. арк.). — Львів, НМЛ, Q 381.

Літ.: Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, с. 415, № 84; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 372, № 706; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 110; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 378.

Максимов Потапко, Москва, царські палати, 1680 р. переписав український нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Книга нотная писанная в Москвѣ при царе Феодоре Алѣксѣевиче в єго государственных палатах и єго государственными рабы Потапком Максимовым и Андрейком Михайловым в лето 7188 мѣсяца іюля в 5 день, от спасительного же воплощения Бога слова 1680 года мѣсяць іюль в 5 день індикта 3» (переписувачі, тит. арк.). — Москва, РГБ, Муз. 7753.

Перед 1672 р. переписав житіє Александра Свірського. — Будовниц. Словарь русской, украинской и белорусской письменности, с. 269.

Літ.: Викторов. Государственное древлехранилище, с. 13; Ясиновский. Певческие, рукописи, с. 296-297, № 26; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 213, № 245; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 110; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Малицький Андрій, дяк, м-ко Холоїв, 1734 р. переписав частину нотолінійного Ірмолоя.

Дж.: «Сей Ірмолой списася рабъ Божїй Андрей Малѣцкїй велебному во Христѣ отцу Стефану презвитеру Нестаницкому во градѣ Холоєвѣ на той час будучи дяком Року Божїя 1734 дня 4 януарія» (переписувач, арк. 260 зв. — наприкінці книги). — Львів, НМЛ, Q 59.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 380, № 727; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 110; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Маркевич Андрій, пресвітер, 1667 р. переписав (?) нотолінійний Ірмолой.

Дж.: Дзбановський. Листи до Преображенського 1927 р.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 179, № 167; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 110; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Маршалкевич Іван (Іоан), с. Орихівці, 1729 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сій Ірмолой Списася в Орѣховцях многа грѣшным Іоаном Маршалкієвичом году божого 1729 мца декемрія» (переписувач, тит. арк.). — Варшава, BN, ms 12105 I (аkc. 2693).

У хроніці Благовіщенської церкви Перемишля під 1764 і 1770 рр. згадується свящ. Іван Маршалкевич та смерть його батька Григорія. — Львів, НМЛ, О 73, Ірмолой кінця XVII — початку XVIII ст., арк. 7 зв., 14 зв.–15.

Літ.: Петрушевич. Сводная летопись, 2, с. 111; [Балик]. Рукописи Перемиської греко-католицької капітули, с. 207, № 383; Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, с. 408, 412, № 17; Ясиновський. Українські та білоруські, № 708; Малинина. Древнерусские церковные рукописи, с. 64–65, № 54; Rękopisy cerkiewnosłowiańskie w Polsce, c. 196, № 404; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 110–111; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 378; Inwentarz rękopisów Biblioteki Kapituły Greckokatolickiej, c. 138.

Мацевич Є., с. Загвіздя, 1741 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмолой сирѣчь Осмогласник […]. Списася в богоспасаємой веси Загвоздю Року Божія 1741 през многогрѣшнаго раба Божія Є[…] Мацевича (?) (переписувач, тит. арк.). — Львів, НМЛ, Q 26.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 389–390, № 759; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 111; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Мелієшкевич Н., с. Гриньки, у 2-й чв. XVIII ст. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ирмологіон сірѣч Осмогласник […]. Тщанієм же и трудом списася рабом божіим Н. Мелієшкевичем под богоспасаємим градом Вишневцом во веси Грѣнках […]» (переписувач, тит. арк.) — Москва, ГИМ, Син. певч. 16.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 362, № 675; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 111; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Миколай (?), младенець, у 2-й чв. XVIII ст. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сиє писаниє младенца Миколая […]» (переписувач — ?, арк. 109 зв.) — Львів, ЛНБ, Петр. 188).

Літ.: Свєнціцкий. Опис рукописів, с. 147, № 90; Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 72, № 133; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 343, № 614; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 111; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Михаїл, попович пчанський, ймовірно, 1603 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «М[их]аил попович Pczańskyi pisał» (циноброю, але, здається, пізнішого часу, арк. 229); «Сей Єрмолой раба божого Михаила з веси Пчан» (рукою переписувача, арк. 276 зв.); «Сий Єрмолой раба божого Михаила […], поповича Пчанского, списася року божого 1603, Михаил П[чанский] писал мца октобрия дня 13» (арк. 73 зв., 76). — Львів, НМЛ, Q 266.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 104–105, № 11; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 111; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Михайлов Андрейко, Москва, царські палати, 1680 р. переписав український нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Книга нотная писанная в Москвѣ при царе Феодорѣ Алѣксѣевиче в єго государственных палатах и єго государственными рабы Потапком Максимовым и Андрейком Михайловым в лето 7188 мѣсяца іюля в 5 день, от спасительного же воплощения Бога слова 1680 года мѣсяць іюль в 5 день індикта 3» (переписувачі, тит. арк.). — Москва, РГБ, Муз. 7753.

Літ.: Викторов. Государственное древлехранилище, с. 13; Ясиновский. Певческие, рукописи, с. 296–297, № 26; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 213, № 245; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 111–112; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Михайловський Іван (Іоан), 1689 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Року Божого 1689» (переписувач, арк. 108 зв.); «Roku pańskiego 1689» (переписувач, арк. 149); «Finita 6ta […] Ioanes Michałowski» (арк. 174). — Львів, НМЛ, Q 155.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 221, № 257; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 112; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Мільський Юрій, 1730 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Finis koniec tu bywa Anno Domini 1730 miesiąca marca Jerzy Mielski» (переписувач, арк. 32 зв.). — Львів, ЛНБ, БА 86.

Літ.: Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 60, № 102; Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, с. 418, № 163; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 373–374, № 710; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 112; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Москальський Іван (Іоан), 1745 р. переписав Ірмолой (?).

Дж.: «Joan Moskalskij 1745» (переписувач ?, арк. 46-46 зв.) — Львів, ЛНБ, НТШ 271.

Літ.: Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 22-23, № 15; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 397, № 778; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 112; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Мостенський Василій, дидаскал, с. Лисин, в кін. XVII ст. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Dobra wola: Bazyli Mostęski dydaskał Łysiński» (переписувач, арк. 252). — Львів, НМЛ, Q 65.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 199, № 210; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 112; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Мушинський Фома, Більський м-р, при церкві Різдва Богородиці 1744 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ирмолой или Пѣснослов пѣсней богодухновенных […]. Списася во градѣ Бѣллой много грѣшным Фомою Мушинским при храмѣ рождества пресвятой Богородици в монастырѣ Бѣлском; Року 1744» (переписувач, тит. арк.). — Москва, ГИМ, Син. певч. 9.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 395, № 774; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 112; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Навроцький Петро, дидаскал, м. Тисьмениця, при церкві Миколая, у 1720–1721 рр. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сей глас скончился в четвер по преполовленію мця мая дня 11 1720» (переписувач, арк. 103); «Конець осмомъ гласомъ. Roku 1721 miesiąca marca dni 14 a Tysmienicy. Pisał ten yrmołoy Piotr Nawrockiy Dydaskał Tysmieniecki na ten czas zostaiący na kondyciey przy cerkwie Świen[tego] Mikołaia pry Oycu Janu Mariyczyczu» (переписувач, арк. 229 зв.). — Львів, ЛНБ, НД 97.

Літ.: Свенцицкий. Церковно- и русско-славянские, с. 380, № 61; Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 31, № 37; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 319–320, № 547; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 112; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Нафанаїл, ієромонах, Сава-Сторожевський м-р, 1682 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Иермолой сирѣчь богоугодные пѣсни […]. Тщанієм і трудолюбієм сооружися в богоспасаємой обители рождества пресвятыя богородицы и великаго чюдотворца Савы Сторожевскаго. През многогрѣшнаго ієромонаха Нафанаила потребы Симеоновича лѣта 7193 под. От рожества же господа нашего Ісуса Христа 1682 индикта» (переписувач, тит. арк.). — Москва, ГИМ, Дон. 3.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 217, № 250; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 112–113; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Недзельський Пилип (Филип), с. Дибинці, 1776 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Во славу […] списася книга сія Ірмолой […] Филипом Недзелским в веси Дибынцях року божія 1776 дня 16 мца декамбрія» (переписувач, тит. арк.). — Санкт-Петербург, РНБ, Осн. Q.I.1263.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 461, № 976; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 113; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Николаєвич Стефан, священик, у сер. XVIII ст. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сей Ірмолой священний ієрей Стефан Николаєвич сооружил.» (переписувач, арк. 133 зв.). — Київ, НБУВ, ДА 86 Л.

Літ.: Лебедев. Рукописи, с. 46, № 106; Ясиновський. Нотні рукописи, с. 151, № 132; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 403, № 796; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 113; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Никольський, с. Козари, 1733 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: Чернігів, ІМ, АЛ 499 (інформація Олександри Цалай-Якименко).

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. № 724; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 113; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Олекса Григорій, с. Гнильче, 1712 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сооружи сіє рабъ Божій Григорій Олекса року 1712 на той час зостаючи в веси Гнилчу мця януарія дня 26» (переписувач, в кін. 7 гласу, арк. 138 зв.). — Львів, НМЛ, Q 194.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 303, № 504; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 113; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Ольчанський Василій, 1706 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ирмолой сірѣчь пѣніє на 8 гласов по вся неделя и во празники господскія и нарочитых святых. Списася рабом Божіим Василієм Ольчанским. Рок 1706 мца августа дня 1 (переписувач, тит. арк.) — Львів, ЛНБ, НТШ 273.

Літ.: Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 23, № 17; Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, с. 418, № 145; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 300, № 492; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 113; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Ольшавський Мануїл, у сер. XVIII ст. переписав нотолінійний Ірмолой., пізніше ігуменом Мукачівського Миколаївського м-ря.

Дж.: Годинка. Переписка М. М. Ольшавського з ігуменами ЧСВВ. с. 257.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 419, № 851; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 113–114; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Онисим, ієромонах, ієродиякон та уставник Успенського собору, Києво-Печерська лавра, 1854 р. переписав два нотолінійні Ірмолої — для лівого і правого кліросів.

Дж.: «Сія тетрадь Кієво-Печерской Лавры праваго клироса. Написана 1854 года іюня 20 дня. Старанієм уставщика ієромонах От Модеста, а трудами Онисима за послушаніє» (переписувач ?, арк. 1–5) — Київ, Києво-Печ. запов., Кн. 879, Кн. 2874.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 488–489. № 1084, 1085; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 114; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Онисимович Богдан, співак родом з Пінська, Супрасльський м-р, у 1598–1601 рр. переписав Ірмолой.

Дж. «Ірмолой […]. Нанотован в святой обители монастыру Супрасльском, столп ірмосов написан рукодѣлієм Богдана Онисимович, спєвака родом с Пинска. В лѣто от созданїа міра 7109. А от въплощенїа Христова 1601» (переписувач, тит. арк.). — Київ, НБУВ, I, 5391.

Літ.: Дзбановський. Минуле музичної культури на Україні, с. 245–246; Піхура. Богдан Анісімовіч; Конотоп. Супрасльский ирмологион; Конотоп. Древнейший памятник; Ясіноўскі. Беларускія Ірмалоі; Дубровіна. Супрасльський Ірмолой; Ніколаеў. Палата кнігопісная, с. 195, 206, 225; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 100–102, № 5; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 114; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379; Ясіновський. Супрасльський ірмолой Богдана Онисимовича.

Павлов Василій, вікарій с. Кибинці Миргородського полку, у 1758–1759 рр. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмолой си єсть Осмогласнык […]. Списася въ полку Миргородскомъ въ селѣ Кибинцах при храмѣ архангела Міхаіла многогрѣшнимъ вѣкаріємъ Кибинским Васілієм Павловым 1758 и 1759 годовъ» (переписувач, тит. арк.) — Санкт-Петербург, РИИИ, ф. 2, оп. 1, № 842.

Літ.: Ясиновский. Ленинградская коллекция, с. 103; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 439, № 915; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 114; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Павловський Марциян, інспектор Благовіщенської церкви, м. Смоленськ (?), 1723 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Марциян Павловски inspektor Błahowiszczęski сей писал Єрмологий 1723 [року] w hrade (?) Smolęsku sęt[a]bra 15» (переписувач, арк. 220 зв., наприкінці 8 гласу). — Санкт-Петербург, РНБ, ОЛДП, Q.724.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 322–323, № 556; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 114; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Паїсій, інок, бл. 1846 у м-рі Путна переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Писано смиренным і. Паісіа 1846» (тит. арк.).— Львів, прив. Зб. АнНе 13.

Літ.: Ясиновський. Виправлення, уточнення (4), с. 267–269, № 1171.

Парфанович Петро, писар, м-ко Лисець, † 1 липня 1739 р., 1729 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: Записи переписувача наприкінці розділів: «20(?) ja[nuaria]172[9] P[etrasz] P[arfanowycz]» (арк. 73), «23 janu[aria] 1729»(арк. 97 зв.), «10(?) febr[uaria] 1729» (арк.107 зв.), 12 [februaria] 1729» (арк. 136), «febr[uaria] 1729» (арк. 166 зв.), «23 f[ebruaria] 1729» (арк. 187), «10(?) maia 1729» (арк. 216), […] 1729» (арк. 187); Петр Парфанович (циноброю, арк. 144); іншою рукою: «Piotr pisar Łysiecki pomar 1-mo yulia A[nno] 1739 co te xięge pisał» (арк. 216). — Львів, ЛНБ, НТШ 20.

Літ.: Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 60, № 102; Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, с. 418, № 163; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 371–372, № 705; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 114–115; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Пацєнка Пархомій, ієромонах, м. Слуцьк, 1669 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмолой албо Осмогласник […]. Списася […] иєромонаха Пархомія Пацєнки на тот час в Слуцку в обители святыя […] Троицы. Року божого 1669 августа 15» (переписувач, тит. арк.). — Львів, НМЛ, О 25.

Літ.: Петрушевич. Сводная летопись. Дополнения, с. 467–468; Ясіноўскі. Беларускія Ірмалоі, с. 54; Ясиновський. Українські та білоруські, 179, № 168; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 115; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Петро, попович, 1664 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «A. D. 1664 Petrus Popowicz […] podpisuiesię własną ręcą […]» (переписувач циноброю, арк. 75). — Львів, НМЛ. Q 142.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 172, № 149; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 115; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Писаркевич Іван (Іоан), родич дубенський, 1740 р. (?) переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сей єрмолой создан от Іоана Писаркевича, родича дубеньского… Року 1740 місяца марта». — Зберігався в с. Дубровиця; Конюшецький. Допис з Дубровиці.

Літ.: Ясіновський. Виправленння, доповнення (1), с. 189, № 1120; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 115; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Погорецький Григорій, дяк, м. Лежайськ, 1667 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Рок[у] Божіа 1667 мца септеврия 19 Григорий Погорецкий. На тот час дяк Лежайский, рукою власною» (переписувач, у заставці на арк. 234). — Варшава, BN, ms 12068 I (akc. 2604).

Літ.: Петрушевич. Сводная летопись, 1, с. 152; [Балик].Рукописи Перемиської греко-католицької капітули, с. 205, № 293; Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, c. 408, 412, № 17; Ясиновський. Українські та білоруські, c. 168, № 165; Малинина. Древнерусские церковные рукописи в Национальной библиотеке Варшавы, с. 50, № 37; Rękopisy cerkiewnosłowiańskie w Polsce, с. 179, № 369; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 115; Inwentarz rękopisów Biblioteki Kapituły Greckokatolickiej w Przemyślu, с. 124–125; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Подрузький Петро, пресвітер, м. Жидачів, при церкві Теодора, 1713 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Петр Подрузкий презвитер Свято-Феодоровский намѣстник Жидачовский року божія 1713 мца септеврия 9» (переписувач, арк. 377). — Львів, ЛНБ, НД 160.

Петро Подрузький, свящ. церкви Феодора у Жидачеві, згадується у записі примірника Октоїха 1604 р. дерманського друку — Львів, ЛНБ, ст. 1554.

Літ.: Свенцицкий. Церковно- и русско-славянские, с. 384, № 91; Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 44, № 66; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 304, № 506; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 115; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Половецький Ісаакій, ієромонах, Задарівський м-р, 1759 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сия книга рекомая Ірмолой списася во обители святой Задаровской ієромонах[ом] Ісаакієм Половецким року божія 1759 марта» (переписувач циноброю, арк. 62 зв.). — Львів, ЛНБ, МВ 18.

Літ.: Гординський Рукописи, т. 1, вип. 4, с. 418, № 19; Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 50, № 81; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 440, № 916; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 115; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379.

Поповський Іван (Іоан) Петрович, півчий, “реєнт хоральної музики” Придворної капели у Санкт-Петербурзі, де 1725 р. переписав нотолінійний Ірмолой. 1714 р. гетьман Іван Скоропадський відіслав І. Поповського з Глухова разом з іншими п’ятьма співаками до двору імператриці; названий також «спѣвальной хоральной музики головщиком»; 1718 р., здається, був надісланий в Україну для набору нових півчих (Харлампович). 1733 р. скопіював твори Антіоха Кантемира.

Дж.: «Сія кніга Ірмологий […] списася […] пѣвчимъ Іваномъ Поповским зостаючому на тот час при капеллѣ реєнтом року 1725 генваря 16» (переписувач, тит. арк.). — Санкт-Петербург, РНБ, Осн. F.І.863.

1733 р. з чорнового зошита переписав сатири Антіоха Кантемира українським почерком: «Списовалъ Иванъ Поповский сію сатиру […]», мабуть, для Феофана Прокоповича, якому цей рукопис належав. — Санкт-Петербург, РНБ, Соф. 1563, арк. 92 зв.

Літ.: Родосский. Описание 432-х рукописей, с. 234; Харлампович. Малороссийское влияние, с. 822; Финдейзен. Очерки, І, с. 333; Градова. Рукописное тиражирование сочинений А. Д. Кантемира, с. 56; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 325–326, № 564; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 115–116; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 379–380.

Потоцький Марко (Марк), обиватель Переволочної, 1659 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сей Ірмолой списав раб Божій М[а]рк по [п]розвищу Потоцкий обиватель Przewłoczańsky swoią ręką własną do cerkwy Wowedeneia Preczystyia Diwy Mariji(?) Jej na chwału» (переписувач, арк. 174–185); «Р[оку] б[ожого] 1659» (переписувач наприкінці післямови, арк. 374 зв.). — Львів, ЛНБ, Петр. 96.

Літ.: Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 70, № 127; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 257–158, № 111; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 116; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Прокопій, у 40-их рр. XVIII ст. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Прокопий написавъ своєю рукою» (переписувач, арк. 34). — Львів, ЛІМ, Рук. 206.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, № 753; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 116; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Прокопович Василій, священик, с. Калагарівка, 1730 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмолой […]. Списася многрѣшным рабом Божіим Василієм Прокоповичем духовным Калагуровским Року Божія 1730 мца марта 5 (?)» (переписувач, тит. арк.). — Львів, ЛНБ, Бав. 341.

Літ.: Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 55, № 92; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 374, № 711; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 116; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Рей Василь, церковник придворної церкви кн. Іллі Безбородька, [с. Стольне], у 80-их рр. XVIII ст. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сей Ирмологій будучій в живих Василь Рей кои был в его сиятельства в Придворной церкви в должности церковника и своими руками написал сий Ирмологій и прежде смерти своей будучи при болезни подарил в церков […] Марии Магдалины […]» (арк. 16–55). — Київ, НБУВ, ДА 109 Л.

Літ.: Лебедев. Рукописи, с. 47, № 109; Ясиновський. Нотні рукописи, с. 151, № 135; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 463–464, № 984; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 116; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Рибачевський Симеон, дяк, с. Станина, при церкві Воскресіння, 1841 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.:«Сей Ірмологіон списал Симеон Рибаческій будуче дяком во веси Станинѣ при храмѣ Воскресенія Христова 1841 года» (переписувач циноброю, арк. 1–1 зв.). — Львів, НМЛ, F 392.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. № 1080; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 116–117; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Ріжкевич Іван (Іоан), дидаскал, м. Старий Самбір, при церкві Миколая 1748 р. переписав нотолінійний Ірмолой з доповн. з Анфологіону і Тріоді.

Дж.: «Ірмологіонъ и Анфологіонъ сирѣчь Трифо[ло]гъ […] Списася на ввесь год рабом божіим Іоаном Рижкевичом в градѣ Старом Самборѣ на той час будучи дидаскалом при храмѣ ієрарха Христова Николая […]. Списася року Божого 1748 мця іюнія дня 6» (переписувач, тит. арк.). — Варшава, BN, ms 12109 IV (аkc. 2662).

Літ.: [Балик]. Рукописи Перемиської греко-католицької капітули, с. 207, № 352; Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, с. 413, № 36; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 400–401, № 788; Малинина. Древнерусские церковные рукописи в Национальной библиотеке Варшавы, с. 66–67, № 57; Rękopisy cerkiewnosłowiańskie w Polsce, с. 192–193, № 398; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 117; Inwentarz rękopisów Biblioteki Kapituły Greckokatolickiej w Przemyślu, с. 137; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Робачевський Феодор, Київ, при церкві Преображення 1727 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ирмолой сирѣчь Осмогласник […]. Списася в богоспасаємом градѣ Києвѣ при храмѣ Преображения Феодором Робачевским Рок бож[ого] 1727 мієс[аца] септерія (!) 4 числа […]» (переписувач, тит. арк.). — Москва, ГИМ, Увар. 278 F.

Літ.: Леонид. Систематическое описание, ч. ІІ, с. 189, № 886 (278); Ясиновський. Українські та білоруські, с. 370, № 700; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 117; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Робищук Петро, послушник, Києво-Печерський м-р, 1811 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: Київ, Києво-Печ. запов., Кн. 2186.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 484, № 1069; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 117; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Рожанський Симеон, с. Чолівка, 1736 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмолой или Осмогласник во пѣніє субнотованїи […]. Списася рабом божіим Симеоном Рожанским во веси Чол[івка] в лѣто от соз[дания] мира 7244, от рождества же Христова 1736» (переписувач, тит. арк.). — Санкт-Петербург, РНБ, Осн. Q.I.1475.

Літ.: Ясиновский. Ленинградская коллекция, с. 103; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 382, № 735; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 117; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Рождольський М., у 2-й чв. XVIII ст. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «М.[anu] Р[ropria]. Рождольскій» (переписувач, арк. 131). — Львів, НМЛ, О 69.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 353, № 648 Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 117; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Романович Георгій, дидаскал, с. Влащинці, при церкві Михайла 1726 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Finis. Георгій Романович. Сію книжицу рекомую Праздники написах азъ многогрѣшный раб божій Георгый Романовыч на той час будучи дидаскалом в веси Влащинцах при храмѣ с[вятого] архистратига Міхаила. Anno Domini 1726 miesąca iunia die 23» (переписувач, арк. 72 — наприкінці 4 гласу). — Москва, РГБ, Новые поступл. (ф. 218), № 452.

Літ.: Ясиновский. Певческие рукописи, с. 295, № 21; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 369, № 698; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 117; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Ропалевський Іван (Іоан), переписувач і маляр-ілюстратор, у 1741–1744 рр. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Laude Ł. Jesus Hrystus. Anno 1741. Saluator mundi» (переписувач, тит. арк.); «Jan Ropalewski mp» (переписувач, арк. 270 – наприкінці рукопису); монограми RP в мініятюрах. — Санкт-Петербург, РИИИ, ф. 2, оп. 1, № 841.

Літ.: Пуцко. Малоизвестные рукописные собрания, с. 346; Ясиновський. Українські та білоруські, № 770; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 118; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Русановський Іван (Іоан), м. Броди, 1751 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмологіон сирѣчь Пѣснослов […]. Списася многогрѣшним рабом божіим Іоаном Русановскім в градѣ Бродах при храмѣ святаго великомученыка Георьгія […]. Року Божія 1751 мця марта дня 11 1751» (переписувач, тит. арк.). — Луцьк, КМ, КДФ, № 21.

Літ.: Струменский. Из Острожской старины; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 431, № 893; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 118; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Сабатович Тимофій, с. Журів, 1782 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сію книгу рекомую Ірмолой писал своєю рукою Тимофей Сабатович гражданинъ Журѣвскій для своєй потребы и инных вѣры християнской заховоющих. Року 1782» (переписувач, арк. 14–19). — Львів, ЛІМ, Рук. 91.

Літ.: Свенцицкий. Опись музея, с. 29, № 91; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 464, № 986; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 118; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Сава, Слобода Рубіжна, 1736 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Во славу […] списася сеи Ирмолой сирѣчь Осмогласник […] рабом божиим Савою в Слободѣ Рубежной року 1736 году ноеврія 9» (переписувач, тит. арк.). — Москва, ГИМ, Син. певч. 162.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, 381, № 733; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 118; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Сава, ієродиякон Києво-Печерського м-ря, 1820, 1824 (?) рр. переписав два нотолінійні Ірмолої.

Дж.: «Сей Ірмологіонъ написалъ Кіевопечерскія Лавры ієродіяконъ Савва и отдалъ въ церковъ Успенія Богоматере навсегда для употребления по крилосу 1820 года» (переписувач, арк. 1–1 зв.). — Київ, Києво-Печ. запов., Кн 2082.

Літ.: Петров. Описание рукописных собраний, вип. 2, с. 254, № 573; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 485–486, № 1073; с. 486, № 1076;

Сава, ієродиякон та ієромонах, 1843 р. у Жаботинському Успенському м-рі переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сія книга Ірмологій сирѣчь пѣснословъ. […] Написася в Святоуспенскомъ и Онуфрієвскомъ монастырѣ недостойнымъ ієромонахомъ Саввою 1843 года месяца февруарія 10 числа» (переписувач, тит. арк.). — Санкт-Петербург, РГИА, ф. 834, оп. 1, № 3752.

Літ.: Ясиновский. Ленинградская коллекция, с. 103; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 488, № 1082; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 118; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Савелій Стефан, с. Процівка, 1730 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмолой […] сооружися в веси Прозцувцѣ […]. Списася рабом Божіим Стефаном Савелѣєм. В року 1730 мца априля 24» (переписувач, тит. арк.). — Москва, ГИМ, Син. певч. 1082.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 375, № 713; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 118–119; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Садофт, духовник, потім ієромонах Мошногорського м-ря, 1787 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сія книга […] написанная ієромонахом Садофтом в Мошногорском монастырѣ бывшим духовником 1787 года […]» (арк. 4–21). — Київ, НБУВ, І, 7466.

Літ.: Щеглова. Описание рукописей, с. 10–11, № 30; Ясиновський. Нотні рукописи, с. 148, № 65; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 467, № 998; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 119; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Сажковський Йосиф (Іосиф), м. Рашків, 1777 р. (тут підписався як світська особа) і 1779 р. (підписався як чернець) переписав два нотолінійні Ірмолої.

Дж.: «Во славу […] В царство благочестиваго короля полскаго єго милости Станіслава написася книга сія Ірмологій в богоспасаєом мѣстѣ Рашковѣ. В лѣто от Рожества по плоти бога слова 1777 індікта 10 мѣсяца априля недостойным недостойным Іосифом Сажковским» (переписувач, тит. арк.). — Одеса, ДНБ, ф. 1, № 96.

«Во славу […] написася книга сія Ірмологій земли Молдовлахійскія в монастырѣ Полянскомъ Поднѣстрянскомъ. Рок божія 1779 мця декеврія 9 дня недостойным Іосифомъ С.[ажковским]» (переписувач, тит. арк.). — Москва, ГИМ, Син. певч. 1116.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 463, № 983; с. 462, № 979; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 119; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Салуха Януарій, послушник, співець правого кліросу Успенського (?) собору Києво-Печерської лаври, 1852 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сія книга називаємая Ірмологіон, сооруженна Лаврским иждивенієм, старанієм Кієвопечерскія Лавры уставщиком ієромонахом Модестом. Трудами же написанієм нот. Недостойным послушныком и клирошанином праваго клироса Іаннуарієм Салухою написася лѣвому клиросу. В лѣто от Рождества Христова 1852 мѣсяца марта 18 дня» (переписувач, тит. арк.). — Київ, Києво-Печ. запов., Кн. 2087.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 488, № 1083; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 119; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Самборський Пантелеймон, в с. Глибочок 1721 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сей Ірмолой списася многогрѣшнымъ рабомъ божіим Пантелеймоном Самборским на той час зостаючого в веси Глубѣчку при храмѣ пресвѣтлаго дня родества Пресвятой Двы Богородици […]. Писася року божія 1721 Дня 25 […]» (переписувач, тит. арк.). — Львів, НМЛ, Q 265.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 320, № 548; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 119; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Самойлович Іван (Іоан), з Тернополя, дидаскал, 1741 р. переписав нотолінійний Ірмолой в с. Осташівцях.

Дж.: «Конець со богомъ Ірмолою. Списася року божия 1741 мца августа дня 13 многогрѣшным рабом божіим Іоанном Самойловичомъ Тарнополским, дыдаскалом на той часъ будучим у веси Осташовцах» (переписувач, прикінцеві арк. 243 зв.–144). — Львів, НМЛ, Q 9.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 389, № 758; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 119; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Сахновський Олександр (Александр), м. Народичі, при церкві Миколая 1740 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Благословенієм отца […] начати і совершити сію книгу глаголемую Єрмолой […] ісписано недостойным рабом божіим Александром Сахновским во гради Народичах прі храми святителя Христова Николая року божія от сотворенія свѣта 7248, а от рождества Христова 1740 індикта 3 основанія мця іюнія дня 30» (переписувач, тит. арк.). — Київ, НБУВ, Худ.-пром. 789.

Літ.: Щеглова. Описание рукописей, с. 9, № 23; Ясиновський. Нотні рукописи, с. 154, № 186; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 385, № 746; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 120; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Сезентович Микола (Николай), уставник і дяк, переписав три нотолінійні ірмолої: два у Михайлівській церкві м-ка Старі Санжари 1753 р. і 1754 р. в м-ку Кобеляк.

Дж.: «Єірмолой сирѣчь книга […]. Рукописан в мѣстечку Старом Санжаровѣ. При храмѣ архангела Михаила Николаєм Сезентовичемъ уставником того ж храму. Року от Христа 1753 мця ноября 22 дня» (переписувач, тит. арк.). — Москва, ГИМ, Син. певч. 311.

«Ирмолой сѣричь книга […] Рукописанъ в мѣстечку Старом Санжаровѣ при храмѣ архангела Михаила тоєи церкви уставником Николаєм Сезентовичемъ року от Христа 1753 мця октабря 30 дня» (переписувач, тит. арк.). — Москва, ГИМ, Син. певч. 8.

«Єирмолой сирѣчь книга […] рукописанъ в мѣстечку Кобеляке при храмѣ свят[… — стерто] того ж храму дякомъ Николаємъ Сезентовичемъ. Року от Христа 1754 мця ноеврия 20 дня» (переписувач, тит. арк.). — Москва, ГИМ, Син. певч. 1076.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 433, № 897; с.434, № 898; с. 435–436, № 904; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 120; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Селецький Стефан, с. Новосілки, 1682 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сооружися сей Ярмолой многогрѣшным рабом Божим Стефаном Селецким в Новосѣлках року божия 1682 мѣсяца июня 23 дня» (переписувач, колофон, арк. 406). — Львів, ЛНБ, НД 123.

Літ.: Свенцицкий. Церковно- и русско-славянские, с. 382, № 75; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 216, № 249; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 120; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Семионович Стефан, левит, с. Німстів, 1728 р. при церкві Різдва Богородиці переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмолой сі єсть Осмогласнік […] списанно же бысть пры храмѣ Рождества Пресвятой Богородицѣ весі Нѣмстова трудолюбыєм Стефаном левѣтом Семионовичем року божия 1728 мца іюл[я]» (переписувач, тит. арк.). — Львів, НМЛ, F 451.

Літ.: Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, с. 415, № 80; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 371, № 702; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 120; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Семионович Феодор, з м. Бережан на Підгір’ї, Супрасльський м-р, у 1638–1639 рр. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Року 1638 іюля 17» (переписувач, арк. 32, в орнаментальному ініціалі); «Року 1639 апріля 25 za rozkazaniem jego mości Pana przewielebnego oyca Nikodema Mokosia Szybińskiego arcˇimandrity Supraslskiego za łaską Bozą wypisany jest той Ірмолой Феодор Семіонович з града Бережан з Подгоря» (переписувач, арк. 271). — Вільнюс, LMAVB, F–19-1167.

Літ.: Добрянский. Описание рукописей, с. 268–271, № 116 (20); Конотоп. Супрасльский ирмологий 1638–1639 гг.; Ясіноўскі. Беларускія Ірмалоі, с. 54; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 123–124, № 46; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 120–121; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 380.

Серафим, ієромонах, бл. 1697 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: Каталог выставки XIV Археологического съезда, с. 8, № 60.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 247, № 324; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 121; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Сильвестр, з Ніжина, ієромонах і уставник Києво-Софійського собору, постриженець Видубицького мря (до 1702 р.), 1720 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж: «Сию книгу Ірмолой я ієромонах Силвестр уставник Свято Софѣискій надаю до святой обителы свого рукопісанія за отпущеніє грѣхов своих року 1720 мая 31 Печерской»; нижче: «С книг їєромонаха Силвестра надал до святой обители Печерской постриженець Выдубицкий» (переписувач, тит. акр.) — Київ, НБУВ, КПл 34 П.

1702 р. переписав Седмодневник, де підписався як постриженець Києв-Видубицький “нѣжинский”. — Петров. Описание рукописных собраний, с. 90–91, № 274.

Літ.: Петров. Описание рукописных собраний, 2, с. 16, № 34; Ясиновський. Нотні рукописи, с. 153, № 163; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 310–311, № 522; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 121; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Симеон, [Києво-Видубицький м-р ?], у 2 чв. XVIII ст. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Предословіє […]. Сего ради и я по єлику недолужеству моєму поющіи всегда соглашалися […] многогрѣшній и хуждшій в христіянех убогій Симен» (переписувач, тит. арк.). — Київ, НБУВ, І, 5573.

Літ.: Перетц. Отчет об экскурсии в Киев, с. 184, № 8; Ясиновський. Нотні рукописи, с. 147; № 50; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 332, № 581; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 121; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Скабович Андрій, с. Межиріч, бл. 1737 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Списася рабом Божіим Андреєм Скабовичем в Межирѣчѣ».

Літ.: Девятисотлетие православия, ч. 1, с. 181, № 69; Теодорович. Город Владимир, с. 205, № 25; Бугославский. Волынские рукописные, с. 305; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 383, № 738; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 121; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Скалацький Василій, дидаскал, м. Лежайськ, у 1680–1681 рр. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмолой или Соборник […]. Списася многогрѣшнимъ Василіємъ Скалацьким у градѣ Лежайску 1680 рок» (переписувач, тит. арк.); наприкінці 8 гласа рукою переписувача дата завершення розділу — 1681 р. (арк. 249а). — Львів, ЛНБ, НД 103.

Літ.: Свенцицкий. Церковно- и русско-славянские, с. 380–381, № 61; Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 31–32, № 38; Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, с. 406, 418, № 148; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 214, № 246; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 121; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Слоньовський Дем’ян (Даміан), с. Володж, 1670 р. переписав нотолінійний Ірмолой, а 1677 – Статут братства с. Гломчі.

Дж.: «Ирмолой сирѣчь Осмогласникъ […] в веси Воложи Року 1670. Д. Слоніовскій бренною подклоншеся рукою м[ісяця] фев[раля[ 12 дня» (переписувач, тит. арк.). — Варшава, BN, ms 12067 І (аkc. 2961).

1677 р. в с. Володж той сам Дамян Слоньовський переписав Статут братсва сусіднього с. Гломчі. — Львів, ЛІМ, Рук. 120.

Літ.: Петрушевич. Сводная летопись, 2, с. 166; [Балик]. Рукописи Перемиської греко-католицької капітули, с. 241, № 649; Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, с. 414, № 59; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 181, № 172; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 122; Духовноє братство гломецкоє, с. 8; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Смеречанський Олександр (Александр), вчитель-дидаскал у Самборі та Бібрці, переписувач книг і палітурник; 1685 р. переписав Пом’яник для братства в Корманичах, у роках 1691 1697 в Самборі та наприкінці XVII ст. переписав три нотолінійні ірмолої.

Дж.: «Ірмолой […]. Списася многогрѣшним Александром Смеречанским во градѣ Самборѣ рок 1691 мца октобрія дня 10» (переписувач, тит. арк.). — НМЛ, F 658.

«[Переписав] за відпущеніє гріхів во граді Самборі 1697 [року]» (переписувач), наприкінці XIX ст. знаходився у Старому Самборі. — Strzetelska-Grynberowa. Staromiejskie, с. 641, сьогодні місце знаходження невідоме.

«Починаєтся Ирмолой сирѣчь Осмогласнык […] писал Александрь Смеречанский рукою своєю» (переписувач, другий титул, арк. 19). — у 1990-х зберігався у прив. зб. проф. Т. Хшановського у Кракові, сьогодні місце знаходження невідоме.

Очевидно, той свм Олександр Смеречанський переписав Тріодь Постну, як це видно з частково втраченого запису: «[…] нарицаємая […переписана] єсть кош[том]…] Михаила Г[…]диского до храму [чудо]творца Николая […] своих […] золотих [ 18 ?…] [Але]ксандрови Смеречан‘[скому] дидаскалови на той час Городецкому […]». — Львів, ЛІМ, Рук. 69, запис на оправі циноброю, рукопис походить з с. Чорнокунці на Яворівщині.

Деякий час вчителював у Бібрці, де також оправляв книжки – запис на Апостольських діяннях і посланнях. — Львів, ЛНБ, НД 66, на обкладинці (опубл. Свєнціцький та Франко). 1685 р. переписав Пом’яника для братства при ц. Соборо Богородиці у с. Корманичах біля Перемишля. — Варшава, BN, 12253 І (аkc. 2967), арк. 1.

Літ.; Свенцицкий. Церковно- и русскославянские рукописи, с. 9, № 16; Франко. Історія української літератури, с. 353–354; Свенцицкий. Опись музея, с. 22; Ісаєвич. Джерела до історії української культури, с. 94; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 241–242, № 315; с. 247, № 325; Rękopisy cerkiewnosłowiańskie w Polsce, с. 349, № 734; Малинина. Древнерусские церковные рукописи в Национальной библиотеке Варшавы, с. 157, № 191; Rękopisy cerkiewnosłowiańskie w Polsce, с. 349, № 734; Ясіновський. Виправлення, доповнення (1), с. 183–184, № 1112; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 122; Inwentarz rękopisów Biblioteki Kapituły Greckokatolickiej w Przemyślu, с. 200; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Смеречанський Павло, м. Любачів, 1674 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмолойній Соборникъ […]. Написася през многогрѣшнаго Павла Смеречанского в градѣ Любачевѣ року 1674 мца януарія дня 9» (переписувач, тит. арк.). — Львів, ЛІМ, Рук. 103.

Літ.: Свенцицкий. Опись музея, с. 26, № 80; Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, s. 419, № 174; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 191, № 192; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 122–123; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Смирнов Михаїл, Москва, у 1761 і 1763 рр. переписав два нотолінійні Ірмолої.

Дж.: «Ірмолой сиричь бого угодныя пѣсни […]. Тщанієм и трудолюбієм сооруж[ися] чрез многогрѣшнаго Михайла Смирнова в царствующем и великом градѣ Москве от сотворенія мира 7264, от рождества Христова 1761 год» (переписувач, тит. арк.). — Москва, НБ МГУ, 9 L о/6.

«Ирмолой сиричь богоугодныя пѣсни […]. Тщанієм и трудолюбієм сооружи чрез раба Михаила Смирнова в царствующем и великом градѣ Москве; от созданія мира 7171, от рождества же воплоти бога слова 1763 год» (переписувач, тит. арк.). — Санкт-Петербург, РНБ, ОЛДП F84.

Літ.: Лопарев. Описание рукописей императорского Общества любителей древней письменности, ч. І, с. 147, № 84; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 447, № 934; 449–450, № 942; № 192; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 123; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Соколецький Михаїл, бакалавр в с. Ігровиця, 1733 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Koniec czwartemu głasowi, chwała Panu Bogu i żem to skończył we środe 3 niedzieli po wielkiej nocy w nidziele swiętych myronosyć w Roku Pańskim tysiącznym siedm setny trzy dziestym trzeecim dnia 30 miesiąca aprila Anno Domini. 1733. Michał Sokołe[c]ky Bakaławr Ihrowiecki» (переписувач, арк. 119 зв.). — Львів, НМЛ, Q 381.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 379, № 723; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 123; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Соколовський Іван (Іоан), у 2 чв. XVIIІ ст. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Іанъ Соколовский» (переписувач, арк. 72, наприкінці 2 гласу); «Jan Sokołowski» (переписувач, арк. 162 зв., наприкінці 6 гласу). — Львів, НМЛ, Q 217.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 347–348, № 628; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 123; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Соломон, ієродиякон Желтикового м-ря, м. Твер; у 1719 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ирмолой или Осмогласник […]. Списася в богоспасаємом градѣ Тверѣ в монастирѣ чудотворца Арсения Жолтикова иждивенієм келейным дому Тверск [ого] судїи ієром[онаха] Ієрофея Прилуцкого, трудом же ієрод[иякона] Соломона. Року 1719 […]» (переписувач, тит. арк.). — Москва, ГИМ, Син. певч. 13.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 309–310, № 519; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 123; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Сопушкович Симеон, міщук сасівський, дидаскал, 1744 р. у с. Олієві переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмолой си єсть Осмогласник […] трудолюбієм списася во веси Олюєвѣ при храмѣ святителя Христова Николая рабом божіим Симеоном Сопушковичом року 1744» (переписувач, тит. арк.); «Во имя отца і сина и святого духа, аминь. Сия книга рекомая Ірмолой раба божого Симеона Сопушковича дидаскала Олюєвского а мѣщука Сасовского на той час будучи на кондиціи в Олюєвѣ при храмѣ святителя Христова Николая. Списася року божія 1744 мца ноеврія дня 26» (переписувач, арк. 2–11). — Львів, НМЛ, F 41.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 394, № 771; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 123; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Софронієв Орест, Санкт-Петербург, 1748 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «В царствующем градѣ Санкт Петербургѣ […] Ірмологій или чинноє пѣніє по знаменію києвскому, а нарѣчію велико Россійскому […] по обещанію своєму во свято Троицкую Сергієву Лавру в храм живоначалнія Троицы 1748 года написал ієродіякон Орест Софронієв (переписувач, тит. арк.). — Москва, РГБ, Тр-.Серг. 456.

Мабуть, він же 1731 р. залишив запис у львівському Ірмолої видання 1700 р., що зберігається у Національному музеї образотворчого мистецтва у Києві. — др. 2564.

Літ.: Ясиновский. Певческие рукописи, с. 297–298, № 27; Ясиновський. С. 400, № 787; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 123–124; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Спиридон, ієродиякон у Хрестовоздвиженському м-рі у Полтаві, у сер. XVIII ст. переписав нотолінійний Ірмолой (спільно з ієрм. Германом).

Дж.: [… Ірмолой переписаний] ієромонахом Германом и ієродіяконом Спиридоном монастира Полтавского» (переписувач, арк. 2–13); наприкінці розділу подобних: «Иєродіякон Спиридон списал» (переписувач, арк. 237). — Київ, НБУВ, І, 3860.

Літ.: Ясиновський. Нотні рукописи, с. 146, № 20; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 404, № 800; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 123; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Старицький Михайло (Михаїл), м. Радимно, 1738 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Тен Ярмолой списася року божія 1738 мца августа дня 20 […] Михаил Старицкі […] в градѣ Радимнѣ» (переписувач, арк. 158 зв.). — Варшава, (аkc. 2575).

Літ.: Петрушевич. Сводная летопись, 2, с. 143; [Балик]. Рукописи Перемиської греко-католицької капітули, с. 205, № 264; Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, c. 412, № 9; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 384, № 742; Малинина. Древнерусские церковные рукописи, с. 65, № 55; Rękopisy cerkiewnosłowiańskie w Polsce, с. 179, № 370; Inwentarz rękopisów Biblioteki Kapituły Greckokatolickiej w Przemyślu, с. 136; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 124; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Стеблецький Даниїл, інтроліґатор, Ве” В., 1686 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ирмолой […] списася рабом Божіим Даніилъ Стеблецкимъ, интролѣгаторомъ в богоспасаємой Ве’ В. рок Божія 1686» (переписувач, тит. арк.). — Львів, НМЛ, Q 208.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 219, № 254; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 124; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Стефан, с. Голосків, у 1726 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: Афон, Пантелеймоновий м-р, № 96.

Літ.: Турилов. Малоизвестные системы; Славянские рукописи Афонских обителей, с. 117, № 265; Ясіновський. Доповнення (1), с. 189, № 1121; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 124; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Стефа[нович ?] Іван (Іоан), їєрей, м. Носівка, 1745 р. при церкві Миколая переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.:«Во славу […] Списася Ірмолой в мѣстечку Носовцѣ 1745 году априля 24 при церкви ієрарха Христова Ніколая ієреом Іоанном Сефа[новичем ?]» (переписувач, тит. арк.).— Київ, НБУВ, КПл 35 П.

Літ.: Петров. Описание рукописей церковно-археологического музея, вип. 2, с. 16, № 35; Ясиновський. Нотні рукописи, с. 153, № 164; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 396–397, № 777; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 124; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Стопчанський Василій, с. Сиваківці, у 1749 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.:«Ірмолой […списася] в богоспасаємой веси Сываковцах многогрѣшным рабом божіим Василієм Стопчанским рок 1749 месяца марта дня 2» (переписувач, тит. арк.) — Харків, Істор. муз., КБ 6659.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 401, № 789; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 124–125; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Стронський Матфей, пресвітер, у с. Містковичах 1740 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Конець ірмосовъ третаго гласа Ojciec Матфей Strąskiy P. P. Mistkowskij. Писати рукою власною своєю сей Ірмолой зачалем року божого 1740 мца февруария дня 12» (переписувач, арк. 48 зв.); «Конець съ богомъ Ірмолою, Матфей Строн‘скѣй през[витер] Мѣст[ковский]» (переписувач, арк. 152 зв.). — Львів, НМЛ, F 235.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 386, № 748; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 125; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Стручкович Михаїл, бакалавр, у м. Добротворі 1699 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Съ богом починаєтся Ірмолой […]. Списася в градѣ Добротворѣ рок Божія 1699 іюня 19 дня. Списал раб Божій Михаил Стручкович на той час будучий бакалавром» (переписувач, тит. арк.). — Львів, НМЛ, Q 61.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 249–250, № 332; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 125; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Суховій Афанасій, ієродиякон, у Ново-Єрусалимському Воскресенському м-рі 1689 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Тщанієм и трудолюбієм сооружися през многогрѣшнаго їєродиякона Афанасія Суховѣя в монастырю Живоноснаго Воскресенія Новаго Їєрусалима в лѣто от сотворенія свѣта 7200, от воплощенія Христова 1689» (переписувач, тит. арк.). — Москва, ГИМ, Син. певч. 1379.

Літ.: Леонид. Описание, с. 60, № 122; Никольский. Рукописная книжность, с. 29; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 221–222, № 259; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 125; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Тараневич Антоній, священик, м. Пінськ, 1759 р. при катедрі Різдва Богородиці переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сія книга глагоемая Празнѣя, имеюще в себѣ пѣній церковных праздников господскім, богородичнім и святым нарочитым на ввесь год. Списася священником ієреєм Антонієм Тараневічем презвітером Катедралнім в богоспасаємом градѣ Пінску при храмѣ Рождества Пресвятой Богородици Року божого 1759, лѣта от Адама 7267». — зберігався у Держ. музеї Білорусії в Мінську, № 3962.

Літ.: Перетц. Рукописи… минских собраний, с. 190, № 150; Ясіноўскі. Беларускія Ірмалоі, с. 54; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 440, № 918; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 125; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Тарасій, ієромонах, василіянські монастирі в Мінську, Вільні, Жировичах, у 2 чв. XVII ст. (до 1643 р.) переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Паки и паки. Господи благослови. Честь и слава (?) господу богу и пречыстой свєтой девици Маріи и всем свєтым. Столпъ сии написан быст мною недостойным иєромонахом Тарасиємъ закону иже во свєтых отца нашего Василия Великого. Подписал рукою власною, м[anu] р[ropria]. В Мєнску почал, а у Вилни и у Жыровичах докончыл (переписувач, проста літорея з помилками, арк. 153 зв.). — Москва, РГБ, ОИДР, № 248.

Літ.: Ясіноўскі. Беларускія Ірмалоі, с. 50–55; Ясиновский. Певческие рукописи, с. 287-288, № 2; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 114–115, № 30; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 125; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Тарасій, 1742 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Тарасій. 1742» (переписувач, арк. 342 зв. у пасхальному колі). — Львів, НМЛ, Q 312.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, c.391, № 763; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 125–126; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Телесницький Василій, 1744 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Bazyly Teliesnicky року 1744 мѣсяца августа днія 17 докончилем той Ярмолой на святого Доментия» (переписувач, арк. 111 зв.). — Львів, НМЛ, Q 352.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 394–395, № 772; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с.126; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Тишковецький Григорій, 1747 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Во славу […]. Написася сія книга рекомая Ірмологіон […] тщанієм же недостойнаго і многогрѣшнаго Григорія Тѣшковѣцкаго в лѣто от Рождества Христова 1747» (переписувач, тит. арк.). — Львів, ЛНБ, НД 373.

Літ.: Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 46, № 70; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 398, № 782; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с.126; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Токарський Іван (Іоан), с. Королик, при церкві Миколая у 1773 і 1776 рр. переписав два нотолінійні ірмолої.

Дж.: «Ірмолой сієсть Осмогласникъ […] Іоанъ Токарскій начератах в богоспасаємой веси Кролику при храмѣ святитого Николая року Божія 1773 мца сентемврія числа 4 дня» (переписувач, тит. арк.); «Ірмолой или Пѣснослов […]. Написася в богоспасаємой веси Кролику при храмѣ недостойный раб божій Іоан Токарскій Року Божія 1776 мѣсяца марта дня 4» (переписувач, тит. арк.). — Варшава, BN, ms 12161 I, 12119 II (аkc. 2599, 2620).

Літ.: Петрушевич. Сводная летопись, 2, с. 143; [Балик]. Рукописи Перемиської греко-католицької капітули, с. 205–206, № 264, 310; Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, c. 412, № 13; с. 413, № 34; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 456, № 960; с. 461, № 977; Малинина. Древнерусские церковные рукописи, с. 69–70, № 61; с. 70, № 62; Rękopisy cerkiewnosłowiańskie w Polsce, с. 181, № 374; с. 192, № 396; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 126; Inwentarz rękopisów Biblioteki Kapituły Greckokatolickiej w Przemyślu, с. 139–140; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 381.

Турович Демян (Деміан), м. Володимир, при церкві Параскевії у 1741 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сей Ірмолой списася во градѣ Владимерѣ року божія 1741 мця февруарія дня 20 при храмѣ велико мученици Христовои Парасковеи мною многогрѣшним списася Деміаном Turowiczom» (переписувач, арк. 42). — Львів, НМЛ, Рк 536.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 389, № 757; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 126; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 382.

Фединович Олександр (Александр), 1667 р. у с. Новосілках переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сия книга сооружися мноногрѣшным рабом Божіим Александром Фединовичом в Новосѣлках року божого 1667» (переписувач, арк. 233 зв.). — Варшава, BN, ms 12067 I (akc. 2610).

Літ.: [Балик].Рукописи Перемиської греко-католицької капітули, с. 205, № 293; Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, c. 413 № 24; Sztuka iluminacji, c. 51, № 34; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 178, № 166; Малинина. Древнерусские церковные рукописи, с. 25; № 11; Rękopisy cerkiewnosłowiańskie w Polsce, с. 186–187, № 385; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 126; Inwentarz rękopisów Biblioteki Kapituły Greckokatolickiej w Przemyślu, с. 121–122; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 382.

Федоров Кондрат, диякон катедрального собору в Харкові, 1720 і 1725 рр. переписав два нотолінійні ірмолої.

Дж.: Историко-статистическое описание Харьковской епархи, c. 154, 16.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 313, № 528; с. 326, № 565; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 126–127; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 382.

Феофан, ієродиякон Києво-Межигірського м-ря, де в пономарні 1763 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Книга сія Ірмологій списася в Ставропігіальномъ Кієво-Межигорскомъ монастирѣ в пономарнѣ ієродіякономъ Феофаномъ 1763 року мца генваря» (переписувач, арк. 17 зв.). — Київ, НБУВ, ф. 30, № 14.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 449, № 940; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 127; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 382.

Феофіл, монах Супрасльського м-ря, 1662 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «ІРМОЛОЙ […] повеленієм же […] єго милости господина отца Кгабріеля Коленды, Архієпископа Полоцкого, Витебского, Мстиславского, єпископа Березвецкого, Лещинского и Супраслского архимандрита мітрополіи Кієвской, Галицкой и всея Росіи администратора. Выписан єсть в року Господнєм 1662 мца декабря 24 в Супраслю» (арк. 13 тит.). — Вільнюс, LMAVB, F–19–115.

Літ.: Добрянский. Описание рукописей, с. 262–268, № 115; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 171, № 147; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 127; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 382.

Феофілакт, †1680 р., ієромонах, уставник, ієродиякон Унівського м-ря, де, ймовірно бл. 1650 р. переписав нотолінійний Ірмолой; пізніше перебував у Манявському скиті, де й помер. Був добрим знавцем болгарського напіву.

Дж.: «Велебного в бозѣ отца Феодосія на Сосновині Сосновского, архимандрита Уневского, написана» (переписувач ?, циноброю, арк. 248–249); «Рукою власною ієромонах Феофилактъ» (переписувач ?, арк. 35). — Львів, НМЛ, F 58.

«Року 1680 мца марта 5 дня. Преставися Рабъ Бжій братъ нашъ ієродіаконъ Феофилактъ уставник, благоискушенъ же въ пѣніихъ бысть зело паче же болгарскаго пѣніа нашего Скитскаго» (арк. 107). — Пом’яник Манявського скиту, Бухарест, BAR, ms 80.

Літ.: Яцимарский. Славянские рукописи румынских библиотек, с. 216; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 129, № 53; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 127; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 382.

Хоцевич Павло, в с. Мизовому при церкві Різдва Богородиці 1777 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сий Ирмолой єст Осмогласній […]. Начертася мною рабомъ Божімь Павломъ Хоцевичемъ въ веси Мѣзови при честном отцу Павлу Страшкевичевы при храмѣ Рождества […] Богородица […] Року Божія 1777» (переписувач, тит. арк.). — Львів, ЛНБ, БА 4.

Літ.: Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 57, № 96; Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, с. 418, № 161; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 462, № 978; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 127; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 382.

Хоцятовський Леонід-Лаврентій, вихованець київської школи співу, співав у Києво-Софійському соборі, пізніше опинився у Петербурзі, де 1750 р. як ієродиякон переписав нотолінійний Ірмолой; з 1752 р. у Придворній капелі; архімандрит Троїце-Сергієвої лаври (8 жовт. 1761 – † 20 січн. 1766), куди взяв з собою переписаного ним нотного Ірмолоя. У листі від 12 жовтня 1761 р. з Петербурга до Переяславсько-Бориспільської консисторії сповіщає, що «произведен в свято-Троицкую Сергиеву лавру во Архимандриты» і ця нова «должность требует от меня» опіки над монастирським співом, для чого просить «одолжить мне певчими басами, алтами и дышкантами человек до шести, в коих лавра имеет нужду». — Київ, ЦДІА, ф. 990, оп. 1, спр. 338, арк. 2. У літературі його іменують білорусом. Збереглася Біблія московського друку 1756 р. з його дарчим записом Георгію Кониському 29 квітня 1757 р. (Остріг, КП 18501, арк. 46 зв.).

Дж.: «Во славу […]. Написася книга сія Ірмологій въ царствующем градѣ Санкт Петербургѣ въ лѣто 1750 трудом ієродіякона Леонида Хоцятовскаго» (переписувач, тит. арк.); «Конець всѣх 8-ми гласов 1750-го года априля 14 дня написася в Санкт Петербургѣ» (переписувач, арк. 237) — Москва, РГБ, Тр.-Серг., № 454; РГБ, архів Разумовського (ф. 380), № 10/18, арк. 92 зв.; Київ, ЦДІА, ф. 990, оп. 1, спр. 338, арк. 2.

Запис на Біблії 1756 р. московського синодального друку: «Санктпетербургъ 1757го года 29го дня апреля. Сію Біблію я Лаврентій Хоцятовскій придворный іеромонахъ въ даръ приношу Преосвященнѣйшему Георгію Конискому Епископу Мстиславскому, Оршанскому и Могилевскому и целой Белой Руси в знакъ моей благодарности» (Остріг, КН 1851, арк. 46 зв.).

Літ.: Строев. Списки иерархов, шп. 141; Леонид. Описание славянских рукописей, с. 153–154, № 454; Харлампович. Малороссийское влияние, с. 562; Ясиновский. Певческие рукописи, с. 298, № 28; Ясиновський. Соціальна функція українських нотних Ірмолоїв, с. 67; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 401–402, № 791; Огнєва, Златогорський. Біблія у світовій книжковій спадщині. Луцьк 2005, с. 48, № 43; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 127–128; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 382.

Хрущик Іван (Jan), з Калиня, в ост. чв. XVII ст. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Конець шестому гласу. Jan Chruszczyk z Kałynia za Kamięca» (переписувач, арк. 112). — Львів, ЛНБ, НД 138.

Літ.: Свенцицкий. Церковно- и русско-славянские, с. 383, № 81; Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 40, № 56; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 196, № 203; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 128; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 382.

Чехович Теодор Єгипетський, у 10–20 рр. XVIII ст., 1720, 1722 рр. переписав три нотолінійні ірмолої.

Дж.: «[…] Theodor Czechowicz Egipski» (переписувач, 42 зв. — наприкінці розділу; повторено на арк. 61 — наприкінці осмогласника). — Київ, НБУВ, ДА 152 Л.

«Anno Domini 1720 […] Theodor Czechowicz Egipski» (переписувач, арк. 81 зв.). — Київ, НБУВ, І, 7477.

«[…] Anno D[omini] 1722. Theodorus Czechowicz Egipski» (переписувач, арк. 327 зв.). — Київ, НБУВ, І, 5585.

Літ.: Лебедев. Рукописи, с. 64, № 152; Ясиновський. Нотні рукописи, с.152, 148, 147, № 147, 76, 56; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 298, № 488; с. 311, № 523; с. 321, № 551; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 128; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 382.

Чорнокунський Александр, с. Лука Шаргородська при церкві Воздвиження, 1742 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сія книга глаголемая Ірмолой […]. Сооружи єго раб Божій Александер Чорнокунскій […] при храмѣ Честнаго Креста Господня во веси Луцѣ Шаргородской, Року Божія 1742 мця февруарія дня 3» (переписувач, тит. арк.). — Москва, РГБ, Разум. 96.

Літ.: Собрание Д. В. Разумовского, с. 116, № 96; Ясиновский. Певческие рукописи, с. 295, № 22; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 391–392, № 764; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 128; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 382.

Шелінґович Венедикт, інок, с. Хотилюбль, при церкві Покрови 1735 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ирмолой си єсть Осмогласник […]. Списанно же бысть в бого спасаємой веси Хотѣлюбли […] трудолюбієм иноком Венедиктом Шелінґовичем при храмѣ Покров пресвятѣй богородицы Року бжія 1735 мѣсяца мая дня 17» (переписувач, титульний арк.).— Люблін, KUL, ms 2334.

Літ.: Петрушевич. Сводная летопись, 2, с. 131–132; Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, с. 408; Ясиновський. Українські та білоруські, 381, № 730; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 128–129; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 382.

Шоломович Григорій, з Ріпного, м. Носівка при церкві Миколая, 1717 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Списася сія книга Ірмолой рабу божому Андрею Яковичу Стрельбицкому за єго кошт и наклад; в градѣ Носовцѣ при церкви святителя Христова Николая; Року 1717 мца юн[ія] 6 день, Григорій Шоломович из Репного Репнянскій страны Польскія» (переписувач, арк. 367). — Москва, РГБ, Лукаш. 77.

Літ.: Щапов. Собрание И. Я. Лукашевича, с. 65–67, № 77; Ясиновський. Певческие рукописи, с. 294, № 19; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 308, № 514; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 129; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 382.

Щирецький Іван (Іоан), с. Опорці, у 1729–1731 рр. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «[…]. Списася рабом божія многогрѣшным Іоаном Щирецким в селѣ Опорци рок бож[ого] 1731 мца марта» (переписувач, тит. арк.); наприкінці окремих розділів і в мініатюрах дата 1729–1730 рр. — Львів, ЛІМ, Рук. 83.

Літ.: Свенцицкий. Опись музея, с. 27, № 83; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 376, № 717; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 129; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 382.

Югасевич Іван (Югасевич-Склярський Іоан, Югас), *бл. 1741, с. Прикра на Закарпатті (тепер Словаччина) — †1814, Невицьке під Ужгородом. Дяк і церковний співець, учитель, маляр-ілюстратор, створював іконопи та розмальовував церкви, писав духовні пісні, укладав і переписував церковні книги, збірники духовних пісень, церковні календарі, записував народні приповідки. З 1756 по 1760 (?) рр. навчався у Ставропігійській школі у Львові (церковний спів, малярство). Після повернення дякував і вчителював, в 1761–1763 рр. створив свій перший збірник духовних і світських пісень, збудував церкву, в якій у пресвітерії вирізьблено його ім’я. З 1795 р. й до смерті жив у с. Невицькому, де був дякоучителем, церковним опікуном, обирався сільським старостою. 1804 р. переписав Псалтир. Вважається, що створив понад 30 нотолінійних Ірмолоїв, вісім з яких дійшли до нашого часу: у с. Прикра при церкві Михаїла у 1778–1779 і 1784-1785 рр., у с. Невицьке при церкві Покрови у 1795 р., 1800, 1806, 1809 (два Ірмолої), 1811-1812 рр. Його Ірмолої були дуже популярними на Закарпатті і навіть копіювалися – наприклад Петром Кузмяком1841 р.

Дж.: «Ирмолой, сирѣч Пѣснослов, […]. Сіє писася року божія 1778 мца марта дня 22. Писал Іоан Югасевич у веси Прикрѣ при храмѣ архистратига Христова Михаила (переписувач, мабуть, тит. арк.); «Писав Іоан Югасевич Склярски у веси Прикрѣ при храмѣ архистратига Христова Михаила. Докончися року божія 1779 мца юнія дня 2» (переписувач, на ост. арк.) — Панькевич. Матеріали, с. 95.

«Ірмолой сирѣч Пѣснословъ […]. Сіє писася року божія 1784 мца юлія дня 13. Писал Іоанъ Югасевич-Склярски у веси Прикрѣ при храмѣ архистратига Христова Михаила» (переписувач, тит. арк.); інші записи переписувача: «1784 юлія дня 13» (арк. 1 зв.), «Року божаго 1784 мца октоврія дня 6. Іоан Югасевич» (арк. 39 зв., в мініатюрі), «Року божого 1784 мца ноемрія дня 16. Іоан Югасевич Склярски» (арк. 105), «Іоан Югасевич Склярски. Року божого 1785 мца марта дня […]» (арк, 200). — Львів, ЛІМ, Рук. 209.

«Ірмологіонъ содержащъ въ сєбѣ полєзно нуждная церковная пѣнїя, въ хироґрафїи Іоанна Югасевичь, въ той часъ дяка Невѣчанскаго Столечнаго.[…] при храмѣ Покровъ пресвятыя Бцы. Изданъ ун Невѣцком Року Божаго Сл: 1800» (переписувач, тит. арк.). — Панькевич. Матеріали, с. 95, № 4; Гошовский. Страницы истории, вклейка фото тит. с. між с. 208–209.

«Слава, Честь, Поклоненіє и Вѣчноє Благодареніє Б(о)гу […]. Давшему сію Книгу нареченную ІРМОЛОГІОНЪ, то єсть ПѣСНОСЛОВЪ, въ Щасливости начати, и въ Бл(а)гоумилномь дарѣ Б(о)ж(ес)твенномъ докончати. |Здѣ списася мною, Рабомь Б(о)жіимь || Іоанномь Югасевичомь Пѣвцемь Невѣцчянскія Ц(е)ркве. При Храмѣ Покровъ Пр(ес)вятыя Вл(ад)ыч(и)цы нашея Бцы, и пр(ис)но Двы М(а)рія. Року Хрва 1809 мца Ноемврія дня докончися (колофон, арк. 93 зв.). — прив. зб. Ігора Задорожного в Мукачеві.

«Ірмологіонъ или катавасія съдержаєтъ въ себѣ церковная пѣнія на праздники господьскія и богородичныя и прочїихъ нарочитых святыхъ. Списася во славу Бога Вседержителя Аминь. При храмѣ Покровъ Пресвятыя Владичицы нашея Богородицы и Присно Двы Марія. Року Божія 1811 мца августа» (переписуач, тит. арк.), «Слава, Честь, Поклоненіє и Вѣчноє Благодареніє Б(о)гу […]. Давшему сію Книгу нарєченную Ірмологіонъ, то єсть Пѣснословъ, въ щасливости начати, и въ Бл(а)гоумилномь дарѣ Б(о)ж(ес)твенномъ докончати. Здѣ списася мною, рабомь Б(о)жіимь Іоанномь Югасевичом Пѣвцемъ Невѣцчянскія Ц(е)ркве. При Храмѣ Покровъ Пр(ес)вятыя Вл(ад)ыч(и)цы, нашея Б(огороди)цы, и пр(ис)но Двы М(а)рія. Року Хрва 1812 мца февруарія дня 1 докончися (переписувач, колофон, арк. 98 зв.). — Прага, б-ка Карлового у-ту, XVII, L 16.

Зберігся запис І. Югасевича на Служебнику 1759 р., придбаному ним у Львові під час навчання: «за которую дал 28 голышов в академіи Львовской потрудившимся Иоаном Югасом, которую далъ до веси Прікра» (Панькевич. Матеріали, с. 22–23).

Літ.: Петров. Материалы, Приложение II, с. 87–88; Яворский. Материалы, с. 334, № 4, 7, іл. 17, 18, 21; Панькевич. Матеріали, с. 22–23, 94-95, № 2, 4; Гошовский. Страницы истории, фото титульного арк. на вклейці); Ясиновський. Українські та білоруські, с. 463, № 982; с. 466, № 993; с.472, № 1015; с. 473, № 1018; с. 483–484, № 1066;485, № 1071; Ясіновський. Доповнення, с. 184–185, № 1114; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 129–130; Ірмологіон 1809 року Івана Югасевича-Склярського: Факсиміле і транскрипція / упоряд., транскр., вступ Ігор Задорожний, ред., переднє слово Ю. Ясіновський [=Історія української музики, вип. 17: Джерела / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України]. Ужгород: В-во Карпати 2010; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 382; Сопко. Творчість Івана Югасевича; Сопко. Рукописна спадщина Івана Югасевича.

Яворницький Василій, с. Бистре, 1784 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Сію книгу, рекомую Ірмолой, дав списати раб Божій Андрей Сита ко поученію своим дѣтям. […]. Списася многогрѣшным и недостойным рабом Божіим Василієм Яворницким; почал я писати февруарія 5, рок 1784, докончился марта 28, року божія 1784, у селѣ Быстром» (переписувач, арк. 2-10 і останній). — Яворский. Из карпаторусской, с. 25–26.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 465, № 991; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 130; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 382.

Яків, священик і маляр-ілюстратор, с. Немильня, при церкві Покрови у 1753–1754 рр. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: записи переписувача Якова: «Во славу […]. Списася сія книга Ірмолой священо ієреєм Яковом презвитером Немиленским. Живущему при храмѣ Покрови […] Року сотв[орения] мира 7261, от рож[ества] Христова 1753 мца марта» (тит. арк.); «Сія обрисова священо ієрей Яков парох Неми[ленський]» (арк. 7 зв.); «Конець гласу 1, 1753» (арк. 38 зв.), «Конець гласу третому, року божія 1753 мца юля 12 дня (арк. 89 зв.), «Anno Domini 1754 w Niemilni Wołosći Zwiahelskiej æ Jakub paroch Niemilinski» (арк. 192 зв.). — Харків, ХНБ, 819521.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 434, № 899; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 130–131; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 382.

Якубинський Феодор, священик і автор віршів, переписав шість нотолінійних ірмолоїв: у Чернігові, три в Покровську церкву на Січі, до Корніївської церкви, останній шостий 1760 р. в с. Лукашах.

Дж.: «Во славу […]. Списася рабомъ божіим Феодором Якубѣнскимъ, священником Лукашовским, року 1760» (переписувач, тит. арк.); вірш Феодора Якубинського «Гди нот нет, там грѣшно пѣть”, у якому йдеться про перепис ним шести ірмолоїв:

[…]Руцѣ шестый Ірмолой в жизни сей скончаши (арк. 217);

Шест Ірмолоєв таких списах в моєм вѣку:

Первій в Чернѣговѣ купцу Єнку чєловѣку

Кой дал в храм Воскресенскій, в церков каменную

Для пѣнѣя клириками, рече именую,

Да согласно вси поют, на ноту взирая,

Дамаскиновѣ пѣсни красно почитая.

В Сѣчи в Покровску церков три разом купили,

По пяти рублов мене за труд удовлили.

Пятий в Корнѣєвскій храм трудихся списати,

Се же шестый в Лукашах бог мнѣ дал скончати.

Начало сый и конец приимы гусли сия

Писуща же сочетай в день части благия». — Санкт-Петербург, РНБ, Осн. F.I.648.

Літ.: Ясиновский. Ленинградская коллекция, с. 103; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 442–443, № 922; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 131; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 382.

Ярмолович Микола, ієрей, парох с. Лозина, в ост. трет. XVII ст. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Азъ ієрей Микола Ярмолович Лозѣнскій» (переписувач, арк. 24); «Sei Osmohłasnyk spysiasia w Łozinie przez Mikołaia Łozińskiego Sgałata (!) miesienca marca dnia 17» (переписувач, арк. 62); «Азъ ієрей Микола Ярмолович парох Лозѣнскій окрестих (?)» (переписувач, арк. 84 зв.). — Львів, ЛНБ, НД 128.

Літ.: Свенцицкий. Церковно- и русско-славянские, с. 381, № 66; Ясиновський. Нотолінійні рукописи, с. 34–35, № 42; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 174, № 156; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 131; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 382.

Яснопольський Василій, студент богословського класу Переяславської Духовної семінарії, 1808 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Во славу […]. Написася книга сія Ірмолой в городѣ Переяславѣ студентом класса Богословіи Василієм Яснопольским 1808-го году мѣсяца» (переписувач, тит. арк.). — Москва, ГИМ, Син. певч. 1084.

Літ.: Ясиновський. Українські та білоруські, с. 483, № 1065; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 131; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 382.

Яцко Іван (Іоан), с. Мушинка при церкві Йоана Богослова, 1807 р. переписав нотолінійний Ірмолой.

Дж.: «Ірмологіон сі єсть Осмогласнікъ […] Преписаны мною грѣшнымъ Іоа[ном] Яцка в веси Мушинцѣ за предстателством преставленія с.[вятого] славнаго Іоана Богослова Христова при храмѣ єго. Лѣта от рождества Іисусъ 1807 дня 1 августа» (переписувач, тит. арк.). — Львів, ЛІМ, Рук. 210.

Літ.: Jasinowskyj. Znaczenie eparchii przemyskiej, с. 419, № 176; Ясиновський. Українські та білоруські, с. 483, № 1064; Ясіновський. Матеріяли до біографічного словника (2006), с. 131; Ясіновський. Візантійська гимнографія, с. 382.

_____________________________

^[1] Це, мабуть, той сам Андрій К., «през[вітер] гладышов[ский]», який 1682 року скопіював уривки київських видань «Наука о тайнѣ св. покаянія» (1671), «Миръ с Богом человѣк» Інокентія Ґізеля (1669), а також Требник віленського друку 1618 (ЛНБ, Петр. 154, запис писаря на арк. 55).

Василіяни-музики

Борис І. Балик, ЧСВВ. «Катафальк чернечий» василіян XVII-XVIII ст. (рукописна збірка життєписів Василіян), AOSBM, VIII (1973), 67-98; XII (1985), 267–310.

Боровик (Borowik), шанований регент у Жировичах, автор партесних композицій. Згадується у життєписі Шаваровського (с. 277).

Босецький Атаназій (Athanazy Bosecky. † 11 червня 1706 р.), в музиці був досконалий (perfekt) і добрий вокаліст. З новіціяту Битенського до Борун посланий, де і помер (с. 287).

Боцевич Панкратій (Pankracy Bocewicz, † 1713), уставник і каплан, був спокійної вдачі, серед середнього прошарку був не останнім; помер у Дареві у похилому віці (с. 287).

Броцький Ілля (Helliasz Brocky, † 1707 р. у молодому віці), вихрещений з євреїв, добрий співак і проповідник (с. 282).

Гриневич Йосиф (Joseph Hryniewicz), добрий уставник, каплан, ветеран, який перебув багатьох митрополитів; казнодія. Перебував у Жировичах, Вільні, вікарієм — у Вільній, Касуці та ін. місцевостях. Неззадовго до смерті перебував в Ушачу (с. 288).

Дзвонковський Єрофей (Jerothej Dzwonkowsky), син каплана з Можейкова, уставник і добре співав з нот. Служив близько шести років у Білій, пізніше Полоцьку, де й помер (с. 295).

Жоховський Кипріян, унійний митрополит, дуже любив церковну музику (który się wielce kochał w muzyce cerkiewnej), як про це йдеться у життєписі Шаваровського (с. 277).

Завадський Казимир (Kazimierz Zawadzky, † у Несвіжі), уставник, зразковий каплан, перебував у Битені, потім на старшинстві в Цепрі, згодом у Несвіжі (с. 286).

Копцевич Дмитро (Demetry Kopcewicz, † 24 квітня 1706 р.), молодий чернець і кантор у Берестю (с. 282).

Корбут Мартин (Marcin Korbut, дата не вказана через втрату аркуша), чернець-гультяй, перебував у Жировичах, потім у Новгородку (Новогрудек), де у Вел. четвер найняв музику в domu podeyrzałym, танцював і скакав (с. 275).

Лозовський Матвій (Maciey Łozowsky, † 1705), трубач, скрипаль, кантор, добрий чернець і каплан (с. 281).

Охримович Протасій (Protazy Ochrymowicz, † 1706), з Хомська. Був добрим співаком. Помер у молодому віці в Жировичах. (с. 281-282).

Подлеський Домінік (Dominik Podlesky), брат, уставник добрий (arcy), перебував у Битені, тривалий час жив у Мінську, де постійно співав у церкві (с. 302).

Подлеський Йоіль (Podlesky Joil, † 1770 у Вільній), поважний каплан і добрий уставник і переписувач книжок, зокрема служебники. Служив у Жировичах, Новгородку, Вільній (с. 295).

Савицький Филимон (W.O. Philimon Sawicky), уставник віленський. Був міцною великого росту людиною, але помер у молодому віці у Вільні (с. 286).

Сєрцикевич Олексій (Alexy Siercykiewicz, † 1710), ветеран василянського чину, служив за Селяви, у Потія був за дискантиста, пізніше Потій висвятив його на диякона, згодом став архидияконом. Перебував у Жировичах, пізніше у Лискові, Білій, Борунах і закінчив життя у Вільні (с. 288-289).

Судакович Олексій (Alexy Sudakowycz, † 1673), ірмолоїста. Вступив до чину в Битені, посланий пізніше до монастиря в Кобрині (с. 306).

Тельбуховський Антоній (Antoni Telduchowsky, † 1706), був добрим вокалістом, при митрополиті Кипріянові Жоховському був архидияконом, в Цепжу (Сeprz), де й помер (с. 296).

Шаваровський Федор (Theodor Szewerowsky, † 28 березня 1699 р.), родом з Мінська, нижчу школу закінчив у Несвіжі, філософію і теологію завершував у Вільні. Мав виняткові успіхи у вивченні музики у Вільні, якому рівних не було, і був першим регентом тієї науки у Вільні. Немало його учнів осіло в Москві. Створював музичні композиції (frakta) так цікаво, що твори популярного у Жировичах регента Боровика полишали. Був запрошений на службу до митрополита Кипріяна Жоховського, який дуже любив церковний спів і постійно возив з собою музик на сейми, де вони мали постійну публіку, особливо при понтифікаційній Літургії короля Яна III і сенату. Під час колоквіуму в Любліні при музиці різних єпископів в єзуїтському костелі в пам’ять холмського єпископа Якова Суші, присутні були захоплені співом хору — zdali się być do nieba zachwyceni. Після відходу Митр. Кипріяна Жоховського постригся у ченці у Вільні, а після висвячення Йосафата Гуторовича поїхав до Полоцька, де продовжував провадити хор і був казнодієм (проповідником). Згодом Битенською кон∂ре∂ацією був призначений до Білої na starszeństwo. Під час гостин у князя Білої короля Августа його вітали концертом у Реформатів утримувані князем французькі музики під його керівництвом (dozorem), для яких створив власну нову музику (партитуру). Французькі музики часто користали з порад і науки Шаваровського (с. 277).

Садовський Варсонофій (Warsonofi Sadowsky, †1718), уставник; перебував у Волковиському повіті, Жировичах. Мав погану славу (с.309).

Із публікації: o. diakon Bogdan PIETNOCZKA, OSBM (Warszawa)

MUZYCY BAZYLIANIE (МАТЕРІЯЛИ ДО БІОГРАФІЧНОГО СЛОВНИКА СПІВЦІВ І МУЗИК ДАВНЬОЇ УКРАЇНИ)

Книшевич Яків – священик; відбув новіціат у Вільні. Був убитий росіянами 11 липня 1705 р. в Полоцьку, де у храмі св. Софії служив як regent muzyki (муз. керівник?) (c. 24)

Василевський Віталій – священик; 1702 р. переїхав з Вільна в Дубно. Згодом жив у Вільні, Полоцьку і Жировичах, де помер 1710 р. Переписував ірмологіони та ін. книги. (с. 213-15)

Дубковський (De~bkowski) Себастіян – священик; після новіціату у Вільні виконував у klasztorze Святої Трійці обов’язки регента. Через винятковий музикальний талант залучали його лише до церковного співу. Помер 1710 р. в маєтку Свірані (S`wirany) (с.51)

Чижевський Йосафат – священик; cклав монаші обіти (s`luby zakonny) 1709 р. в Byteniu. Служив у різних храмах, помер 2.07.1720 р. в Мінську, де був регентом. Біограф: byl muzyk fraktowy, basista. Людина тиха, przykladny, побожна. (с. 200)

Дзвонковський Ярофей (Jeroteusz), священичого роду, вступив до монастиря і відбув новіціат у Вільні. Був uzdolnionym вокалістом і працював як регент музики у Полоцьку, де помер 1704 р. (с. 201)

Вербицький Філотей (Wierzbicki Filoteusz) прийняв постриг 1719 р. в Byteniu. Перебував у тих монастирях, де діяли оркестри (Вільно, Холм, Бориня, Мінськ, Жировичі). Був досконалим вокалістом та грав на трубці. (с. 281-2)

Матусевич Кароль – священик; 1691 р. у 24-літньому віці склав обітниці у Битині, де в подальшому вчився церковного співу. З часом сам почав його викладати. Для потреб литовської округи переписав 8 чи 9 ірмологіонів. Помер 1724 р. у Вільні. (с. 36, 128)

Пєтух Пахомій (Pachomiusz Pietuch) – священик; cклав монаші обіти 1715 р. в Битині. Перебуваючи в різних монастирях, переважно переписував книги та ірмологіони. Помер 1727 р.

Баладовський Герман – священик; s`luby zakonny склав 1717 р. у Мільчі (Milczy). Кілька років був співаком в Антополі. Згодом жив у Ниськиничах (Niskieniczach). Вправно співав з ірмологіона.

Черниківський Миколай (Mikolaj Czernikowski) – священик; s`luby zakonny zloz`yl 1728 р. в Битині. Перебував у Wolnej, Mirze, Любавичах. Умів співати з ірмолоя.

Бабинський Януарій (Babin`ski January) – священик; прийняв монаші свячення 1734 р. в Byteniu і став працювати як регент в Борунах та Вільні (Wilnie). Був музикою-інструменталістом, вокалістом, а також композитором.

Буткевич Дмитро – священик; народився на поч. 1730-х рр. Після постригу (po zloz~eniu s`lubo`w zakonnych) душпастирював у Кобрині і Новім Дворі. Переписував ірмологіони.

Батура Самсон – диякон; склав обіти біля 1730 р. в Битині. Понад 10 років працював регентом у Журовичах, далі – в Kobryniu i Jatwiesku. Помер 1758 р. Булгаровський Марцел (Bulharowski Marceli) – cвященик; jako zakonnik in arte musica ac cantu ecclesiastico damasceno bene exercitatus як регент музики в Холмі і Вільно. Помер 1784 р.

Глибоцький Інокентій (Innocenty Gle~bocki) – cвященник; став монахом (s`luby zakonny zloz`yl) 1736 р. в Суховичах. Кілька років був регентом у Жировичах, тоді повернувся до Сухович. В монастирі (w Zakonie) був відомий як хороший вокаліст і трубач.

Гайко Герман – священик; монаші обіти – 1730 або 1732 р. в Холмі. Як талановитий музика і співак принаймні 5 років був regentem muzyki в Дермані. Повернувшись до Холма від 1738 р. служив кантором. Помер 1754 р.

Юнакевич Петро – священик; s`luby zakonny zloz`yl 1734 р. в Битині. Продовж 10 років працював при оркестрі в Борунах. Був душпастирем в Казимирові, Суховичах і Малашковичах. Досконалий хорист, обдарований бас. Помер 1762. Трусевич Яків – священик; прийняв монаші свячення (s`luby zakonny zloz`yl) у 1752 р. Був регентом музики в Борунах. Вправний інструменталіст, співак-тенор. Помер 1783 р.

Янишевський Єфрем – священик; склав обіти (s`luby zakonny zloz`yl) 1733 р. в Холмі і 10 років служив у тому ж монастирі як кантор, керував церковним співом. На поч. 1750-х покинув Холм: був podniesiony na preloz~onego в інших монастирях (klasztorach). Помер 1778 р. Залишився в пам’яті як музикант, досконалий церковний співак і трубач.

Чарнецький Віктор – священик; прийняв постриг біля 1650 р. в Byteniu. В монастирі служив як співак, muzyk і уставник. Помер 1672 р. в Жировичах.

Скражинський Іларій (Hilarion Skraz~yn`ski) – священик; регент музики і кантор у Жировичах, де помер 1664 р.

Грабовський Никодим – священик; прийняв постриг 1773 р. в Почаєві і служив там у монастирі як kurator оркестру, muzyk і співак.

Головчинський Діонісій – священик; музично обдарований, різбяр, письменник. Вступив до монастиря 1733 у Мільцях. Прийнявши обіти, 13 років керував хором у Мільцях (Mielcach). Ті ж обов’язки 10 років сповняв у Лаврові. Згодом керував Хором в Почаєві. Далі переважно займався різьбою. Як емерит оселився в Христинополі, помер 1784 р.

Сеніжинський Анастасій (Anastazy Sieniz~yn`ski) – священик; прийняв обіти 1760 в Почаєві. Кілька років служив там як muzyk (оркестрант?інструменталіст?). Пізніше жив у Піддубцях і Крехові.

Біографічний словник

Матеріяли

Словник

Біографічний словник писарів Ірм

Василіяни-музики

Інститут Церковної музики

Усі права застережено © 2018 Український Католицький Університет

Зроблено у